«Тема важная и актуальная». Дежавю з «темниками»

Після того, як декілька журналістів звинуватили офіс Зеленського у тиску, в медіа-середовищі відразу охрестили скандал "Темникгейтом".

Коли вчора у студії телеканалу «Україна 24» ведучі попросили прокоментувати (з 3:22) скандал зі звинуваченнями журналістів «Суспільного» на адресу офісу президента Зеленського у просуванні «темників», відразу згадались 2002-2004 роки. Коли країна вперше почула про «темники».

Тоді я працював в інтернет-виданні «ForUm». Наше та інші інтернет-видання в той час були справжніми островками свободи. У тому сенсі, що вони могли працювати в цілому об’єктивно.

В той час як коллеги з переважної більшості телеканалів та друкованих ЗМІ (крім опозиційних, звичайно) змушені були працювати за «темниками». В яких кожному медіа давали вказівки – що це ЗМІ має висвітлювати і як, а що - ігнорувати. Ці документи російською під назвою «Темы недели» їм регулярно надсилали із адміністрації тодішнього президента Кучми. Звідсі, власне, й пішов термін «темники».

Після парламентських виборів 2002 року цю адміністрацію очолив тодішній лідер Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) Віктор Медведчук. І саме його команда із залученням російських спеціалістів через «темники» зайнялася «структуруванням» хаотичного, на їхній погляд, інформаційного поля країни. Напередодні ця передова на той час російська технологія була опробувана у 2001-2002 роках під час виборів до Верховної Ради у підконтрольних «есдекам» медіа. І була визнана ефективною – в тому числі й тому, що партія Медведчука вибори виграла.

Хто тоді працював у журналістиці, мабуть, пам’ятає указівку з тих «темників», що стала справжнім мемом –«Тема важная и актуальная». Це значило: ЗМІ, яке отримало «темник», цю конкретну інформацію мало обов’язково дати.

Історія з «темниками» тривала до Помаранчевої революції 2004 року. Коли з перемогою першого Майдану і приходом до влади опозиційного кандидата Віктора Ющенко з «темниками» було покінчено.

Цю практику журналісти пригадали сьогодні. Після того, як телеведуча програми "Зворотний відлік" на суспільному телеканалі "UA:Перший" Мирослава Барчук звинуватила Офіс президента в тому, що він тисне на журналістів.  

«Останнім часом ОП висуває нашій редакції умови і ставить ультиматуми щодо присутності "Слуг народу" на ефірах», - заявила вона. Інформацію про тиск підтвердив інший ведучий телеканалу "UA:Перший" Павло Казарін.

Після чого у ЗМІ навіть пішов гуляти термін «темникгейт». Офіс Зеленського, звичайно, факти тиску на журналістів всіляко заперечує.

У скандалі з намаганнями нинішньої влади нав’язувати ЗМІ, як саме їм потрібно працювати, важливо відразу відділити зелених мух від медійних котлет.

Звичайно, влада Зеленського має повне право намагатися говорити про виграшні та важливі, з її точки зору, теми. Так само як вона може і формулювати принципово важливі положення для висвітлення цих тем. Це їхня внутрішня кухня.

Такі внутрішні документи мають бути - особливо враховуючи те, що рідкісний «слуга»…Ні, не долетить до середини Дніпра. А зможе переконливо у режимі non stop розповідати журналістам, як Зеленський та його партія роблять все чудово. І навіть пречудово. Доводити, що вони – бездоганні й завжди у білому. Та ще й підкреплювати це все практичними прикладами.

Але такі обов’язкові для виконання внутрішні «темники» офіс президента має право готувати виключно для членів своєї команди. А не для ЗМІ. Тобто, влада не має права жодним чином вливати на редакційну політику ЗМІ, вказувати їм, як треба працювати та змушувати журналістів робити ті чи інші дії.

«Перші ластівки»-свідчення того, що офіс президента намагається нав’язувати умови роботи ЗМІ та ставити їм ультиматуми підтверджують наростання автократичних тенденцій у Володимира Зеленського.

Коли він намагається посилити свої контроль та вплив у багатьох сферах – починаючи від крупного бізнесу («Закон про олігархів») і закінчуючи мас-медіа.

Цей процес йде постійно та ще й  по експоненті. Тому to be continued.