Черговий сюрприз. Чи врятує країну оновлена Програма дій уряду?

Кабмін розробив нову Програму дій до 2024 року. Цього разу її розписали вже на 257 сторінок

Черговий політичний сезон завершився, залишивши за собою багато неясності. Кадрові ротації в уряді, які відбулись з травня по липень, додали «Зе-владі» трохи балів, але наболілих проблем не вирішили: підвищення рівня життя не настало, щеплення від COVID-19 набуло порядку привілейованості, натомість на осінь обіцяють чергове зростання комунальних тарифів і карантин. «Зе-Кабмін» спромігся на посадові рокіровки, проте вирішення нагальних питань провалив, залишившись в історії України урядом, який працює без затвердженої Програми дій.

Чи будуть шанси на виправлення? Згідно ст. 227 Регламенту ВР вони вже вичерпались, адже рішення про надання Кабінету Міністрів України можливості доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України може бути прийняте Верховною Радою лише один раз.
Але схоже, що на осінь влада готує черговий сюрприз. У червні стало відомо, що Кабмін розробив нову, третю Програму дій до 2024 року. Попередня, оновлена Програма, була з тріском провалена, але уряд продовжував працювати за нею, як кажуть, «на доброму слові».

Станом на зараз, за даними аналітиків, виконати неухвалену програму вдалось лише на 24 %. Згадаймо, як нещадно минулого літа депутати розкритикували «оновлений» документ. Тоді прем’єру довелось вислухати чимало «подяк» за вміння «вести переговори з МВС» та хист «здавати країну під зовнішнє управління». В свою чергу, в уряді переконували, що програма створювалась «для людей і про людей». Сторінок в ній було вже більше, ніж в попередній, але те, з чого так старанно ліпили цукерку, містило лише красиву обгортку.

Ті, хто читають Закон, міг помітити, що доопрацьована програма порушувала перший принцип ст.11 Закону про «Кабінет міністрів», де сказано, що програма діяльності уряду базується на узгоджених політичних позиціях та програмних завданнях коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. В реальності у нас парламент другий рік працює без коаліційної угоди, підписання якої нам обіцяла президентська партія. А діджиталізація, окреслена в якості одного з основних пріоритетів, на фоні загальної гострої кризи виглядала просто недоречною.

Програма дій. Третя спроба

Оновлену Програму дій уряду цього разу розписали вже на 257 сторінок (Для порівняння з попередніми: перша програма була найкоротша і містила 10 сторінок, друга вже більша – 85 сторінок). Щодо оновленої, то в ній лише один економічний блок розбито на 4 пріоритети, які займають 82 сторінки.

Так, до 2024 року нам обіцяють яскраву перспективу «Великого будівництва»: нові дороги, летовища, оновлення рухомого складу залізниці та інше. В той самий час йдеться про підвищення рівня плати за комунальні послуги, зростання кількості населених пунктів, де сортують сміття та зменшення кількості проблемних об’єктів житлового будівництва.  Всі ці напрямки були і лишаються найвигіднішими для колосальних фінансових махінацій в Україні. В оборудках, про викриття яких час від часу звітують на сайтах правоохоронних органів та в ЗМІ, йдеться про мільярдні суми, а «розсекретити», тобто, оприлюднити дані, вдається далеко не скрізь.

Інший напрямок економічного блоку оновленої програми – «Інвестиційний хаб». Було б дивно, якби тут не запропонували створити черговий фонд. З назвою довго не креативили – планують створити Фонд Фондів, а також запустити Національну біржу з торгівлі капіталом і товарами. До 2024 року заплановано зростання співвідношення обсягу торгів на організованому фондовому ринку до ВВП до 15% з 8% у 2020 році. До 2024 року – збільшення чистого припливу інвестицій (ПІІ) до 5 – 5,5%. Щодо держвласності, то усі держпідприємства, що не функціонують, мають ліквідувати або реорганізувати.

Тут варто нагадати, що останні 2 роки «Зе-влада» відверто здавала під зовнішній контроль судову і правоохоронну системи, а відсутність налагодженої роботи тут створює нові можливості до набивання кишень. Згадаймо неоднозначний закон про «інвест-нянь», який мав би допомогти «великій рибі». Достойна риба так і не клюнула. Та й одних законів замало: для інвесторів важливе середовище, яке б сприяло розвитку бізнесу і убезпечувало його від зловживань, а враховуючи наші показники Індексу сприйняття корупції, то, станом на 2020 рік Україна займала 117 місце з 180. Влада перетрусила списки стратегічних підприємств, призначених для розпродажу і передачі під контроль транснаціональних корпорацій. Були зняті обмеження на зарплати іноземних «наглядачів» в державних компаніях. Так, за 2020 рік державні компанії отримали мільярдні збитки, а топ-менеджери і члени наглядових рад заробили фантастичні кошти на доведенні їх до банкрутства.

Оновлена програма уряду обіцяє «Легкий бізнес». Йдеться про зменшення регуляторного навантаження на бізнес внаслідок покращення системи держнагляду. Обіцяють малому та середньому бізнесам онлайн-платформу для навчання, фінансування та консультації, підтримку заробітчан, реформу митниці.

Але у першому читанні вже прийнятий законопроект №5600, який передбачає значне збільшення податкового навантаження на бізнес. Людям готують зростання податків під час продажу нерухомості, збільшення податків на фермерів і дрібних сільськогосподарських виробників. Для бізнесу підготували і зростання акцизів, розширення повноважень податківців та можливості для позасудового анулювання ліцензій. «Зе-влада» обіцяла адміністративну і податкову «гільйотину», а на ділі пропонує знущання над платниками податків.

Найбільшим пріоритетом програми «Зе-уряду» є «Нова економіка». Цей розділ охоплює промисловість, енергетику, інфраструктуру, агрополітику тощо. Однією з цілей є реформа "Укроборонпрому" та створення Державного фонду розвитку оборонно-промислового комплексу України (до 2022 року).

У світлі вічних масштабних планів хочеться вірити, аби уряд не забув про ветеранів силових структур, які змушені були принизити себе і вийти на протести з вимогою перерахувати заслужені, зароблені тяжкою працею пенсії.