Пару тижнів тому Президент виступив з ініціативою відносно створення, так званого Президентського університету. Було висловлено цікаву ідею створити не просто університет, а такий собі іноваційно-науковий центр, який був би орієнтиром, певним нульовим мередіаном для розвитку освіти і науки України. Між іншим було озвучено, що це буде саме університет і буде він навчати саме студентів.
Враховуючи, як було озвучено концепцію університету, на даному етапі він виглядає досить незрозумілою та розмитою конструкцією. Якщо ми хочемо отримати результат, то спочатку необхідно визначити мету цього університету і вже виходячи з цього, формувати і створювати цю освітню структуру.
Однак, не зважаючи на відсутність мети та бачення, Міністр освіти пан Шкарлет вже втиг виступити із заявою відносно розмірів заробітних плат педагогічного складу цього майбутнього університету. Цим він відразу викликав негатив та обурення і не лише у наукової спільноти. Виглядає досить дивно, коли всі педагоги в Україні матимуть заробітні плати в 500$, а ті, кому пощастить викладати у цьому університеті чомусь – 4000$. Досить дивна дискримінація, враховуючи суттєву відмінність.
Тут ми знову повертаємось на початок – яка ж мета створення цього університету? Я б не робив прив’язки до грошей, а зайнявся б питанням з іншого ракурсу і створив би такий собі університет над університетами. Поясню, що я маю на увазі.
Треба розуміти, що від підвищення в 5, 10 разів зарплатні спеціалісту, в даному випадку викладачу цього майбутнього університету, його фаховість та кваліфікація від цього не зміниться. Щодо достойної оплати праці педагогів, то вона має бути у всіх без винятку, без дискримінації за їх місцем праці. Однак лише підвищення оплати праці точно не підвищить якість освіти в України. Це хибна думка. Підвищити якість освіти можна одним шляхом – дати можливість простого доступу до знань, освітьої і накової бази західного світу. В даному випадку саме цей Президентський університет може стати також цим центром доступу. Поясню про що йдеться.
Особисто знайомий з багатьма українцями, які є викладачами в університетах Європи та Америки. Вони мають не лише наукові ступені, а й великий багаж новітніх прогресивних знань. Спілкуючись з ним, я розумію, що вони, не зважаючи на їх нинішнє місце проживання, залишаються та відчувають себе українцями і готові ділитись своїми знаннями та розвивати нашу освіту і науку, приймати участь у суспільному житті України. І як раз цей університет може стати для них тим місцем, де вони зможуть передавати свої знання, долучатись до розвитку нашої освіти і робити її бульш сучасною.
В цей університет можна запросити науковців, що мають українське коріння та бажання допомогти своїй Україні. Вони мають навчати не просто звичайних студентів, основна мета – навчати і передавати свій досвід всім українським педагогам та науковому складу. А потім кожен з українських педагогів вже зможе передавати свій досвід своїм студентам, тим самим підвищуючи якість всіх університетів країни.
Саме в такому випадку ми отримаємо дійсно університет майбутнього.
І щодо зарплат – так, вони мають бути достойними та високими не лишу виключно у викладачів цього університету, а й загалом по країні. І ще – саме така конструкція з університетом над університетами має сенс для його створення. Впевнений, що знайдеться не один і не два наших українських викладачів-експатів, що згодяться на початку точно ділитись знаннями на безкоштовній основі, лише за оплату витрат на перельот та проживання в Україні – такі собі кошти на відрядження.
Вважаю, що не треба вигадувати неробочі конструкції, коли ми можему дуже просто втілити ідею Президента в життя таким шляхом і змінити поступово якість всієї освіти і науки в державі. Впевнений, що так чи інакше Офіс Президента поступового візьме за основу саме такий варіант університету, і тоді багатьом нашим студентам не доведеться їхати на навчання до Америки чи Європи.