Медведчук, як точка відліку і внутрішній колабораціонізм.

Загроза зовсім поруч.

Минулого тижня у нас відбулась досить знакова подія, яку помітили всі – вручення підозри Медведчуку та обрання йому запобіжного заходу в суді. Ця подія є важливою в першу чергу з точки зору подальшого шляху розвитку України. Вона формує стратегію та тактику нашої держави. ​Процес тільки почався, а питань більше ніж відповідей. В першу чергу, хотів би торкнутись питання – чому так сталося, як сталося? З тієї закритої внутрішньої інформації, яка мені відома від відповідних силових структур та служб сама справа має великі шанси розвалитись повністю, бо доказова база є неналежною, а докази просто не будуть взяті до уваги. Перспективи реально притягнути до відповідальності всіх фігурантів, на жаль, досить низькі. І, на мою думку, це все було відпрацьовано з самого початку навмисно. Я не говорю про умисел та домовленості серед вищих керівних органів нашої країни. Ні. Справа саботувалась середньою ланкою правоохоронних органів та служб і органами державного обвинувачення в суді. Не думаю, що для них це було питання домовленостей чи фінансового зиску. В першу чергу, це питання дезорієнтованого за вісім років та знищеного державного апарату. По-друге, це питання внутрішнього потенційного колабораціонізму. Коли середня ланка державного апарату займає не державницьку позицію, а позицію конформістів. Вони живуть міфом про непереможного впливового Медведчука та п’ятої колони. А раптом, завтра Росія в черговий раз знехтує всіма міжнародними і цивілізованими принципами та «завітає» до Києва. Треба ж буде якось домовлятись та влаштовуватись, то краще вже не стояти зараз на дорозі у Медведчука та тихо спустити все на гальмах. На жаль, наші держслужбовці не позиціонують себе як українці та патріоти держави, якій вони служать. Вони хвилюються лише за себе та свої сім’ї, як краще прилаштуватись при будь-якій владі, а яка вона буде – не важливо. Можливо в цьому є раціональне зерно, але в такому разі вони мають звільнитись з держслужби, правоохоронних органів та служб і йти просто працювати на приватні фірми, де зможуть дбати про свої сім’ї, а не займатись державними справами, приносячи збиток державі. ​ Ситуація, яку ми спостерігали минулого тижня ставить перед керівництвом нашої держави важке і безкомпромісне питання – зачистити весь державний апарат від потенційних колабораціоністів та конформістів. Ми не можемо дозволити собі мати на державній службі тих, хто на восьмому році війни з Росією, не дає чітку відповідь на питання – це війна з Росією чи ні. Невпевненість та відсутність чіткої спільної позиції щодо Росії серед службовців держапарату веде до хаосу та руйнує країну з середини. В такій ситуації і зовнішні вороги не потрібні. ​ Скоріш за все, перше судове засідання для Медведчука стане невеличкою перемогою, яку він почне використовувати відверто маніпулюючи тим, що начебто керівництво країни слабке, а позиції «п’ятої колони» залізобетонні і ніхто їх не порушить, тож в інтересах всіх йти на домовленості. І це буде їх помилкою. Більш того, деякі люди з його оточення вже це розуміють і воліють, щоб пан Медведчук тихо і самостійно поїхав собі до Москви. Назавжди. Вони добре розуміють – повна зачистка Президентом всього державного апарату і проросійських політичних сил вже на порозі і її не спинити.