Румунія - відданий друг України

Підтримка Румунією євроінтеграційних прагнень України, спільні безпекові виклики формують сприятливий контекст для нового етапу економічних відносин між державами.

Саме так відмітив Дмитро Кулеба підсумки офіційної зустрічі міністрів закордонних справ України та Румунії. Міністри обговорили регіональну безпеку та погодилися із потребою консолідованих зусиль світового співтовариства задля деокупації тимчасово окупованих територій України, відновлення миру і стабільності в регіоні. «Наші держави поділяють спільне бачення безпекової ситуації у регіоні»,— зазначив Дмитро Кулеба.

Співрозмовники також обговорили підготовку до саміту Кримської платформи в рамках святкування 30-ї річниці незалежності України. Богдан Ауреску поінформував про готовність румунської сторони направити для участі у військовому параді у столиці нашої держави військовий підрозділ збройних сил Румунії.

Економічна взаємодія між Україною та Румунією відбувається переважно у площині макроекономічної дипломатії. Рідкість міжурядових зустрічей та недостатній ступінь виконання їх рішень перетворюють євроінтеграційні реформи на основний чинник нарощування товарообігу між державами за останні роки. Двостороннім економічним відносинам не вистачає стратегічного бачення та низки важливих елементів договірної бази, що негативно позначається на технологічному профілі українського експорту та перешкоджає співпраці з секторальних питань. Брак дипломатичної комунікації на мікроекономічному рівні створює інформаційний вакуум між діловими колами держав, знижує взаємний інтерес до торговельно-інвестиційної взаємодії. Потенціал для українсько-румунської співпраці міститься у митній та антикорупційній сферах, секторі автомобілебудування, секторі креативних індустрій, сфері контрейлерних перевезень, традиційній та альтернативній енергетиці. Найбільш уразливою зоною у двосторонній економіці виступає конкуренція за транзитні вантажопотоки у дунайському коридорі.

Підтримка Румунією євроінтеграційних прагнень України, спільні безпекові виклики у Чорноморському регіоні, солідарність у позиціях відносно РФ на противагу чутливим питанням двосторонніх відносин формують сприятливий контекст для нового етапу економічних відносин між державами. Під тиском російського чинника небезпеки роки взаємної недовіри та геополітичних претензій в українсько-румунських відносинах віднедавна змінилися конструктивною та прагматичною політичною риторикою. Потеплінню стосунків між Україною й Румунією сприяє Європейська політика сусідства, а також відносно низький рівень енергозалежності Румунії від Росії. Втім, тривалий інформаційний вакуум, а здебільшого й викривлене уявлення щодо концептуального бачення економічної політики сторін, їх стратегічних пріоритетів, особливостей бізнес-середовища та можливостей для кооперації визначають недостатню інтенсивність українсько-румунських економічних відносин.

Проте, позитивна динаміка українсько-румунського діалогу останніх років не в повній мірі перенесена у стратегічний вимір економічної співпраці. Економічні питання перебувають на периферії загальнодержавної інституційної співпраці між Україною та Румунії. Недооформлена договірна база, задавнені борги та корупційні очікування стримують інтерес румунських інвесторів до України. У стратегічних документах України загальноекономічного та секторального характеру не представлено чіткого плану вибудовування торговельно-економічного, інвестиційного, енергетичного і транспортного співробітництва з Румунією, а також майбутнього бачення їх транскордонних відносин.

Водночас у крос-секторальних експортних стратегіях викладений аналіз, який дозволяє намітити орієнтири українського інтересу: у сфері транспортування та спрощення умов торгівлі Румунія згадується у числі країн, успішніших в питаннях прикордонної співпраці, автоматизації, процедур, попередніх податкових роз’яснень та інформування; у секторі експортоорієнтованого машинобудування Україна та Румунія визначені як співвимірні за конкурентними позиціями гравці у європейському ланцюжку автомобілебудування; у секторі креативних індустрій мова йде розширення міжнародного співробітництва в рамках європейських кінематографічних та аудіовізуальними організаціями, зокрема Eurimages, до яких входять румунські виробники аудіовізуального контенту.

Співпраця в сфері енергетики є одним із найперспективніших напрямів міждержавної взаємодії України та Румунії, чиї вигоди поширюються і на сусідні країни та сприяють зміцненню регіональної безпеки. Підписання технічної угоди між операторами газотранспортних систем України та Румунії створило правові підстави не лише для транспортування газу у реверсному напрямку, а й постачання газу новим, важливим з точки зору енергетичної безпеки, маршрутом – з Південної Європи і Туреччини – через Болгарію та Румунію – в Україну і далі в Молдову. За умови будівництва інтерконекторів між газотранспортними системами двох країн, Румунія зможе скористатися українськими послугами зі збереження газу, оскільки власних сховищ у неї недостатньо.

Заділ для співпраці існує між румунськими та українськими компанія у сфері буріння нафтових та газових свердловин. Обладнання та досвід румунських підприємств дозволяють їм надавати послуги українським колегам за привабливими розцінками та в економічно ефективний спосіб. Менш масштабним, але вкрай важливим напрямом співпраці є альтернативна енергетика. Хоча Румунії успішно вдається розвивати цю сферу, вона не простежується серед тематичних пріоритетів транскордонної співпраці.