Україна-Угорщина: порозуміння без порад Кремля

Тема відносин двох сусідніх країн певною мірою, вже стала інформаційним мемом.

Історія непростих взаємин двох держав за останні шість років констатує: останні декілька років Києв та Будапешт неодноразово обмінювалися дуже емоційними заявами. Доходило до відкритих клінчів, у яких сходилися МЗС обох країн та найвищі посадовці. Так, 27 лютого 2015-го виник так званий «паспортний» конфлікт, коли Держсекретар з питань нацполітики Угорщини Янош Арпад Потапі заявив, що 94 тис. угорців Закарпаття отримали угорське громадянство за спрощеною процедурою. Труднощі у відносинах двох сусідніх країн у 2014 році сталися через заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана під час виступу у парламенті щодо подвійного громадянства та автономії для угорців Закарпаття. Українська сторона відповіла стримано, але твердо, що українці можуть мати лише одне громадянство. Нового забарвлення набув конфлікт подвійного громадянства, коли у травні 2016 року в Україні набув чинності закон про державну службу, який забороняє держчиновникам мати подвійне громадянство. Тоді було звільнено начальника управління освіти, молоді та спорту Берегівської РДА, який мав угорський паспорт. У 2017 році віце-прем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн виступив за автономію угорських громад, які мешкають за кордоном, зокрема на Закарпатті. Тоді МЗС України викликало посла Угорщини для пояснення заяв.

У вересні 2017 року Верховна рада ухвалила закон про освіту, яким передбачено, що в школах нацменшин навчання рідною мовою залишається лише у 1-4 класах. Закон України «Про освіту» встановлював нові норми освіти саме українською мовою. Викликані були ці зміни не тільки бажанням затвердити статус державної мови: ситуація в низці шкіл, де мовою навчання була не державна, стала кричущою. Випускники просто не володіли українською в тій мірі, щоб надавала їм можливість скласти ЗНО та поступити в український виш та успішно там вчитися. Це спричинило так званий «освітній» конфлікт. Тоді міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це неприйнятним, МЗС Угорщини висловило протест. Будапешт почав блокувати проведення засідань комісії Україна-НАТО на рівні міністрів та лідерів держав, що відбувається й зараз.

«Консульський» конфлікт виник у жовтні 2018 року, коли МЗС України оголосило консула Угорщини в Береговому персоною нон ґрата через те, що він видавав угорські паспорти громадянам України на території українського міста. У відповідь Будапешт заявив, що висилає українського консула.

А далі – була історія із виконанням угорського гімну на сесії однієї із сільрад Закарпаття після складання присяги, на що природно відреагувала вже СБУ. І це теж викликало вельми бурхливу реакцію МЗС Угорщини, пан Сіярто виступив тоді із заявою: «Попри обіцянки останнім часом та так звані спроби примирення, в переносному значенні, на жаль, в Україні і надалі основною політикою уряду залишається політика залякування угорської громади та антиугорськість», підкресливши, що це не відповідає євроінтеграційним устремлінням України. Відповідь МЗС була недвозначною: Україна не проводить антиугорської політики, але має реагувати на конкретні факти.

  У липні 2019 року Сійярто проводив агітацію під час дострокових парламентських виборів в Україні на користь нардепа Брензовича, а у день місцевих виборів 25 жовтня 2020 року – на користь угорської партії. На наступний день після місцевих виборів в Україні МЗС заборонило в'їзд двом угорським чиновникам.

Складністю цих стосунків користалися «спостерігачі» ззовні, підкидаючи хмизу у багаття. Сліди цих провокацій завжди вели в Росію.   Реальні заморозки у відносинах Києва та Будапешта були цілком на руку Кремлю. Зокрема, майже півтора роки, з ініціативи Угорщини, був фактично заблокований діалог в комісії «Україна-НАТО», що не грало на руку ані самому альянсу, ані Україні. Але який зиск мала від цього Угорщина – теж не зрозуміло. А от Росія, звісно, мала собі «радість»: адже гальмування євроатлантичної інтеграції України – саме в її інтересах.

Але – виходити із кризи відносин треба. Україна готова до подальших переговорів з Угорщиною з усіх проблемних питань, але винятково на підставі принципу взаємної поваги. Такою була остання заява очільника МЗС України Дмитра Кулеби.  Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив: «Угорщина для нас важливий партнер і близький сусід. Сусіди, буває, сваряться, але потім мають миритися, бо залишаються сусідами». Також очільник нашого МЗС відзначив що попри труднощі у відносинах, деякі речі залишаються поза дужками: йдеться про послідовну підтримку Угорщиною суверенітету та територіальної цілісності України у її протидії російській агресії, підтримку України в ЄС з боку Угорщини, спільні зусилля з подолання пандемії COVID-19 та реабілітацію в Угорщині українських дітей, які постраждали від російської агресії на Донбасі.

 Тому, спосіб для вирішення проблем існує – цивілізований та надійний - пряма розмова між Києвом та Будапештом без інфошуму та емоцій, а особливо – без порад ззовні, а точніше – з Москви.  Україна та Угорщина виграють від цього разом.