Харківські угоди – «казнить нельзя помиловать».

Вже слід розставити коми.

Останні декілька тижнів Харківські угоди стали найбільш обговорюванішими угодами в Україні. Я неодноразово говорив, що Харківські угоди можна відверто вважати злочинними. Вони були своєрідною перевіркою для тодішнього керівництва країни, яке їх підписувало, на готовність захищати і відстоювати саме наші націоналні інтереси. Але за сім років ці угоди так і не спромоглись денонсувати, навіть єдину державницьку позицію не сформували. Саме державницьку, а не бухгалтерський підхід, який демонструють Мінфін та і МЗС. Дискусії «денонсувати чи не денонсувати» перетворились вже в театр абсурду та нагадують шекспірівський вислів «бути чи не бути». Розбираючись в цьому питанні мушу сказати, що після захоплення Росією наших територій спроба денонсувати Харківські угоди була у 2015 році. У травні 2015 року нардепом минулого скликання Олегом Ляшко було подано відповідний законопроект, але профільним Комітетом Верховної Ради України у закордонних справах законопроект був повністю проігнорований, а Мінфіном України в особі заступника Міністра Юрія Буца було надано просто бюрократичну відписку. І зараз у мене виникає декілька простих питань, на які хотів би отримати відповідь. Чому за чотири роки профільний комітет Верховної Ради на чолі з тодішньою головою Ганни Гопко так і не знайшли часу, щоб внести на розгляд комітету законопроект по денонсації Харківських угод? Щільний графік роботи чи банальний саботаж і небажання розглядати законодавчу ініціативу? Чому тодішнє керівництво Мінфіну своїм висновком фактично підтвердило готовність торгувати нашими територіями, прикриваючись теоретично можливими компенсаціями з боку Росії за розміщення там Чорноморського флоту? І тут ми маємо ще декілька нюансів. Росія денонсувала ці угоди в односторонньому порядку ще у 2014 році. Жодні рішення міжнародних судів їй не указ і отримання від Росії компенсації – це взагалі фантастичний сценарій. І фактично, з одного боку зараз ми продовжуємо погоджуватись із законністю перебування в Криму Чорноморського флоту РФ, а з іншого, просимо військової підтримки з боку США та Європи.Якась дивна спроба на гібридну війну з боку Росії реагувати гібридним миром. Ще думаю, чи не є бюрократична відписка заступника Міністра Юрія Буца та ігнорування розгляду законопроекту по денонсації Харківських угод тодішньої голови профільного комітету Ганни Гопко державною зрадою і чи не слід правоохоронним органам та Офісу генпрокурору підняти та розглянути це питання. А ще хотів би почути від Ганни Гопко та Юрія Буца як вони розцінюють свої дії. Можливо хочуть щось додати чи спростувати.