Перечитував на свята про націоналізм від Георгія Кас'янова
...
і
наштовхнувся на полеміку згаданих поважних діячів далекої-далекої доби. Може я
її колись і переглядав, але тоді вона мене не дуже зацікавила як, мабуть,
абсолютно вже застаріла з об'єктивних причин. Аж ось зараз…1. Термінологія
Сьогодні ми маємо
соціалістів і націоналістів там, де опоненти згадують різні тогочасні групи чи
течії. Зрозуміло, що це нащадки. Зрозуміло, що нема прямої відповідності між
тодішніми і теперішніми складовими політично свідомого класу. Втім, давайте
надалі послуговуватись саме сучасними визначеннями.
Мені дуже
сподобалось слово "обомовні". Дійсно, в Україні тогочасну етнічність,
що була пов'язана в першу чергу з мовою, сьогодні фактично замінила тотальна
двомовність чи бікультуральність. І як дивитись на це в позитивному ключі,
бачити перспективу, то "обомовна" культура виглядає дуже й дуже
привабливо. І обомовна Україна в цьому сенсі зовсім не тотожна двомовним
Бельгії чи Канаді.
2. Діло
Діло політичної
роботи, практичного внеску в просування до кращого життя нації сьогодні залишається
абсолютно таке саме, як і тоді: читання, думання, дискусія. Тільки так лідери
можуть винаходити для себе рішення наших проблем, а загал може тих лідерів чути
й зрештою підтримувати в якийсь спосіб. То оця сама Полеміка, що про неї
говоримо – вона у сто разів більш цінна і результативна для діла, ніж всі
бігборди, що їх поставили наші політпроекти в останню кампанію.
Але формати,
технології, звісно, в епоху Інтернету вже зовсім не ті. Відтак, щоб робити оте
діло, треба навчатись працювати по суті як знані й поважні попередники, а по
формі – шукати тих форм самостійно, тут і зараз. То вже наша відповідальність.
3. Присуд історії
Ми вже бачимо
результат роботи згаданих політичних сил (тут використаємо ще історичні назви).
Федералісти збудували модерну Україну під назвою УССР – Дніпрогес, Національну
оперу, Бібліотеку Вернадського. Ціною репресій і Голодомору.
Самостійники
зазнали поразки з УНР, але УССР точно б не відбулась аби не її самостійницька
попередниця. І Референдум 1991 року так само.
То всі течії, всі
ідеології чи напрямки, всі партії чи групи мають право йти поруч і будувати
нове життя разом. Ніхто не зайвий, нікого не можна виключити, знехтувати його
баченням, треба шукати спільної мови і знаходити спільні рішення.
4. Порядок денний
Він добре відомий
і загальний для всіх: мир для Донбасу і економіка для всієї України. Загальний
– це в сенсі, що його можна осягнути тільки саме загалом, за умови спрямування
на цю роботу всіх наявних сил. Соціалістичних, націоналістичних,
консервативних, ліберальних. І роботи (див. вище) на всіх вистачить. Тільки
кожен політично свідомий має долучатись до того діла. Політпроекти того не
зроблять, в них інші уявлення про роботу з виборцем, її мету і методи. А саме
політичну роботу можуть зробити тільки політично свідомі громадяни. Бути
членами партій не обов'язково, обов'язково мати переконання. Які дає тільки
політична освіта і її складова – дискусія. Взірець якої зараз перед нами –
класичний чи й академічний. Нам є в кого навчатись, є з кого брати приклад.
Я відповідний
файл поставив по різних політичних форумах, а тепер ти, шановний читачу,
подумай, що можеш зробити ти? Практично відповісти на привітання від діячів
далекої доби.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.