Ефективний парламентаризм

5 кроків законодавчих змін заради законодавчої якості

 Згідно інформації Комітету виборців України, протягом першого року роботи народні депутати від фракції «Слуга Народу» в середньому відвідали 78% засідань парламенту. Показники «Європейської солідарності» та «Голосу»  75% та 72% відповідно. Далі йдуть фракції «Опозиційної платформи - За життя» та ВО «Батьківщина» з відвідуваннями на рівні 62% та 61% відповідно.

На сайті ВРУ можна ознайомитися зі статистикою голосувань народних депутатів у сесійній залі: хто і скільки разів голосував, скільки засідань був відсутній. Станом на 06 листопада  2020 є чотири народних депутатів, які протягом всієї каденції продемонстрували волевиявлення менше ніж в 10% від загальної кількості голосувань. Загалом 46 парламентарів голосували менше ніж в половині всіх голосувань, разом з тим 70 народних обранців демонструють статистику – понад 90% участі в голосуваннях.

З 1 листопада 2019 року набув чинності закон №1035-2 щодо припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі неучасті без поважних причин у голосуваннях на пленарних засіданнях Верховної Ради або пропуску засідань парламентських комітетів. 

За інформацією Апарату Верховної Ради України, 11 народних депутатів не брали участі у понад 50% засідань парламентських комітетів, до складу яких обрані, без поважних причин. Ця статистика ведеться з 1 листопада 2019 року, після набуття чиннсоті закону та відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 03 грудня 2019 року № 1240-к «Про порядок обліку робочого часу та здійснення виплат, передбачених статями 32 і 33 Закону України «Про статус народного депутата України» й рішення Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Народні депутати України, які з 1 листопада 2019 року без поважної причини не брали участь у більш як 50% засідань Комітетів ВРУ, до складу яких були обрані

Джерело: Апарат ВРУ

Відповідний законопроєкт №1035-2 був ухвалений парламентом ХІ скликання і набув чинності 1 листопада 2019 року. Припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі неучасті без поважних причин протягом місяця у більш ніж 30% голосувань або у понад 50% засіданнях комітету, до якого обрані. Це є важливим першим кроком до підвищення дисциплінованості не лише депутатів, а й використання фінансових коштів на утримання недисциплінованих народних обранців.

Апарат ВРУ підрахував, що за рахунок «прогульників» утворилась економія коштів обсягом понад 24,4 млн грн, зокрема:

- В листопаді-грудні 2019  року        – 3 005 436 грн;

- В січні-серпні 2020 року                – 21 402 839 грн.

В бюджеті-2021 цих коштів вистачило б на наукову діяльність у сфері соцполітики чи у сфері розвитку молоді та спорту...
Разом з тим причини, через які народні депутати не відвідують сесійну залу чи засідання комітетів, бувають дійсно поважними. Наприклад, якщо обранець тимчасово непрацездатний, чи виконує доручення керівництва парламенту, чи бере участь у заходах, що здійснюються у межах роботи постійних делегацій, що також є складовою роботи народного депутата. Щоб урегулювати ці питання було ухвалено законопроєкт №3642, де уточнюється перелік поважних причин відсутності народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України, а також на засіданні комітету Верховної Ради України, до складу якого він входить. Серед таких причин: виконання народним депутатом доручень Верховної Ради України, комітету або спікера; відрядження, участь у заходах, що здійснюються у межах роботи постійних делегацій; тимчасова непрацездатність; отримання послуг у сфері охорони здоров’я (згідно з медичним висновком); відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка у зв'язку з народженням дитини, відпустка для догляду за дитиною, відпустка у зв'язку з одруженням, відпустка у зв'язку із смертю рідних, інші обставини, коли згідно з законодавством працівнику надається відпустка; документально підтверджені транспортні перешкоди. Такі ж підстави визначено і для членів Комітету. Це важливий другий крок для ефективного управління не лише присутністю, але й відсутністю депутатів.

Наступне – третій крок – це покарання кнопкодавів чи піаністів, які звикли тиснути кнопки за себе та товаришів.  Як свідчить інформація руху «Чесно», протягом голосувань Верховної Ради України VIII скликання у 2017 році 73 народні депутати кнопкодавили 265 разів, а у 2018 — вже 140 парламентарів натискали «чужі» кнопки аж 1 270 разів! 

Ситуація змінилася після ухвалення закону № 404-IX щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях парламенту, який набув чинності з 16 січня 2020 року. Він вводить кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарієм на пленарному засіданні  ВРУ замість іншого народного депутата та

передбачає штраф за кнопкодавство  у розмірі 51-85 тис. грн. З того часу рух «Чесно» відзначив лише чотирьох парламентарів-мажоритарників, які кнопкодавили 6 разів.

Четвертий крок. Ще 30 серпня 2019 року Президент України Володимир Зеленський запропонував парламенту скоротити конституційний склад ВРУ з 450 до 300 народних депутатів. Конституційний суд України, проаналізувавши президентський законопроєкт №1017, визнав його конституційним, а в лютому 2020 році документ був ухвалений парламентом у першому читанні. Якщо документ буде ухвалено в другому читанні (що можливо вже на найближчій сесії), то парламент наступного скликання буде у складі лише 300 обранців.

Проте наразі в цих країнах закликають до скорочення кількості парламентарів. Зокрема, зменшити парламент на третину, щоб зробити роботу законодавчої влади більш ефективною, пропонує президент Франції Емманюель Макрон.

В вересні цього року більшість італійців на референдумі проголосували за урізання кількості місць в Палаті депутатів з 630 до 400, а в  Сенаті — з 315 до 200 осіб. Рішення вже схвалив парламент Італії. Реформа набуде чинності під час наступних виборів у 2023 році. За попередніми даними оптимізація парламенту заощадить цій країні 1 млрд євро за 10 років. 

Підвищення ефективності та якості законотворчої роботи – важливий п’ятий крок. Як свідчить Комітет виборців України, наш парламент є абсолютним лідером серед європейських держав за кількістю зареєстрованих законопроєктів. В середньому протягом року українські парламентарі ініціюють 1,8 тис. проєктів законів. Для порівняння: в  Португалії ця цифра становить 115 законопроєктів, Бельгії — 227, Фінляндії — 257, Франції — 337, Італії — 644. Цікаво, що лише 12% законопроєктів у ВРУ VIII скликання стали законами.