Чи буде враховано Рішення КСУ і висновки європейських експертів?

Або знову до питання декриміналізації ст. 375 ККУ, яка передбачає кримінальне покарання за постановлення суддею завідомо неправосудного вироку.

Історія питання вчергове демонструє в яку прірву юридичного невігластва занурена країна. Знову нагадаю хронологію:

1.Майже рік тому до Ради мною був внесений законопроект «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо приведення у відповідність з рекомендацією експертів Групи держав проти корупції Ради Європи» №2113-1 від 26.09.2019 р. Проте Комітет з питань правоохоронної діяльності руками представників монобільшості навмисно провалив цей законопроект, відправивши його на доопрацювання.

2. Паралельно 55 народних депутатів, в тому числі й я, звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України положень ст. 375 ККУ. 11 червня 2020 року КСУ ухвалив Рішення щодо невідповідності статті 375 КК Конституції України, обґрунтовуючи це тим, що вона суперечить принципу правової визначеності і порушує, серед іншого, статтю 129 Конституції України у частині обов’язковості судового рішення (судові рішення можуть бути скасовані чи змінені виключно судом вищого рівня у випадках, передбачених законом). КСУ дав Парламенту 6 місяців на усунення невідповідності зазначеної норми кримінального закону вимогам Конституції України.

3. Трохи раніше - 18 травня народні депутати з Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності (включно з Головою Комітету паном Денисом Монастирським) зареєстрували основний законопроєкт 3500 для унормування зазначеного питання. Законопроектом пропонується викласти новій редакції назву та диспозицію ч. 1 ст. 375 Кримінального кодексу України та ще й доповнити статтю Приміткою.
У назві пропонується слова «завідомо неправосудного» замінити на «упередженого судового рішення».
Згодом, у червні, було зареєстровано три альтернативні законопроєкти. Два з них пропонують викласти відповідну статтю в іншій редакції ( 3500-1 і 3500-3), тоді як третій - 3500-2 , мого авторства та народного депутата Сергія Демченка , пропонує виключити статтю 375 і декриміналізувати відповідні дії суддів.

Ситуація завмерла і всупереч позиції КСУ, який надав 6 місяців для унормування цього питання - парламентарі не збирались розглядати відповідні законопроекти. Дійшло вже до позиції Європейського Союзу. Так 13 серпня на звернення Комітету з питань правоохоронної діяльності щодо оцінки зазначених законопроектів, Консультативна місія ЄС надала свій експертний висновок, яким рекомендує до прийняття саме наш законопроект 3500-2 з подальшим виключенням статті 375 з КК, який повністю відповідатиме принципу незалежності суду. Для фіксації експертних позицій 8 вересня відбулося з цього приводу спільне засідання Комітету та європейських експертів. Аргументи європейців дуже чіткі і в більшості сходяться з моїми при представлені двох законопроектів та рішенням КСУ.
По-перше, вони підтверджують, що проблема статті 375 полягає у використанні терміну «неправосудний» для характеристики вироку, рішення, ухвали або постанови. «Неправосудність» — це дуже суб'єктивний термін, який не повинен бути визначальним у встановленні кримінальної відповідальності будь-кого, а тим паче суддів. Це зокрема зазначалося і в рішенні КСУ від 11 червня 2020 року.
По-друге, перегляд судового рішення поза межами апеляційних процедур суперечить концепції незалежності суддів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів, зокрема в Рекомендації CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи.
По-третє, щодо поданих законопроектів. За думкою експертів Консультативної місії ЄС - у законопроекті 3500 вживаються такі формулювання, як «упереджене судове рішення», «завідомо неправильно застосовані норми матеріального права», «грубе порушення норм процесуального права», а також «невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи». Усі зазначені фрази безпосередньо ставлять під сумнів незалежність суддів при постановленні рішень. Ще більше занепокоєння викликає у європейців законопроект 3500-1, у якому вживається термін «неправосудне судове рішення». Він також встановлює зв'язок між «умисним порушенням визначених законом процедур судочинства» і конкретним тлумаченням норм процесуального права суддею, що не може автоматично вважатися наслідком його упередженості. Законопроект 3500-3 містить формулювання «незаконне або необґрунтоване» рішення, ухвала, вирок тощо. З аналогічних причин, варто уникати вживання терміну «незаконний», тому що тлумачення норм закону є прерогативою суддівської незалежності. По суті, суддя не може проголосити «незаконне» рішення, тому що його компетенція передбачає застосування норм закону відповідно до його розуміння. Розмитість терміну «необґрунтований» становить аналогічну проблему. Також незрозуміло, хто саме визначатиме, що рішення є «необґрунтованим».
Також європейські експерти підтверджують нашу тезу про те, що наразі, судді, які скоїли протиправне діяння при виконанні своїх професійних обов'язків, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за іншими положеннями КК, зокрема: стаття 364, 366 - 368 КК Україна.
Тож експертна українська та європейська спільнота вже публічно висловлюють консолідовану позицію з приводу декриміналізації ст. 375 ККУ. Але ж, наразі, треба уважно дивитися за «рухами», які будуть продовжуватися вчинятися в Раді противниками того, щоб політики втратили важіль неконституційного тиску на суддів.