Цивілізація та каналізація

ПРО СИСТЕМНЕ ІГНОРУВАННЯ ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ

Як сказав один з авторитетних вчених-істориків: становлення будь-якої цивілізації починається з каналізації…

Якщо подивитись на те, коли в нас останній раз робили модернізацію та ремонт каналізації або чищення дощових стоків, то можна прийти до висновку, що історія нашої держави близиться до свого логічного завершення…

І це без перебільшення, якщо не фатальна, то критична ситуація! Від розвитку каналізації (або міської інфраструктури в цілому) залежить не лише якість проживання і комфорт мешканців міста, але й соціально-економічний потенціал розвитку країни. Головні виробничі потужності та рушії модернізації економіки, торгівельні центри завжди знаходились у столицях та мегаполісах. Якщо за часів «тоталітарної СРСР» відбувалось системне планування розвитку міст та територій: прораховувались потреби у водопостачанні, доріг, вивозу сміття та відводу відходів, то сьогодні будівництво нових споруд та мікрорайонів відбувається у безсистемному режимі.

По-перше, та інфраструктура, що була створена 30-40 років назад одночасно і зношена (бо її ніхто системно не відновлював), і її не вистачає, щоб задовільнити сучасні потреби мешканців великих міст України (такої кількості приватних авто у 80-х роках ще не було, потреби у споживанні питної води на одну особу збільшилися на 23%).

По-друге, відбувається суттєве скорочення населення сільських територій, які переселяються у …. мегаполіси. Тобто кількість людей у великих містах зростає, а це додаткові потреби у електроенергії, питної води, каналізації, мережі доріг, розв’язок, рекреаційних зон (парків), пакувальних майданчиків, розширення мережі громадського транспорту, будівництво нових шкіл, лікарень, культурних центрів тощо…

По-трете, кожен робочий день населення великих міст збільшується у рази (Київ, наприклад, у 2 рази) тому що люди їдуть до великих мегаполісів на роботу з міст та сіл, що лежать поблизу. Але тут проблему потрібно шукати не в «понаєхалі», а в тому, що в регіонах немає гідної та оплачуваної роботи (а іноді і взагалі роботи не має)… Це системна державна задача -  створення робочих місць саме у невеликих містах та селах!

З усього переліченого ми приходимо до висновку, що проблема розвитку і каналізації зокрема, і міської інфраструктури в цілому НАДВАЖЛИВА з точки розвитку держави.

Але ж ви подивіться на більшість передвиборних лозунгів та програм майбутніх кандидатів у мери міст та депутатів… Вони рясніють питаннями «декору»: нові бігові та велосипедні доріжки, нові лавки у парку, пофарбувати паркани, перерізати стрічку на відкриття нового торгівельного центру, відкрити новий дитячий майданчик( з обов’язковою табличкою-згадкою благодійника, хто цьому посприяв). Системні питання вирішення надкритичної проблеми відсутні! Їх оминають! Про них забувають. І якщо згадують, то виглядає це феєрично: нове метро на Троєщину(яке вже обіцяють 15 років і досі не почали будувати), нові мости у Запоріжжі (які будують більше ніж 12 років), модернізація трамвайної мережі на магнітних підвісках у Одесі (про це вперше казали у 2002 році). В нас кандидати в мери частіше у своїх програмах пишуть про проблеми вступу України в НАТО, ніж про модернізації мережі опалення житлових будинків…

І все це веде до того, що ми відкладаємо у часі проблеми, які терміново необхідно вирішувати. Вони накопичуються, створюється «критична маса» і десь прориває або каналізація, або теплотраса, або дорога провалюється, або втомлюється міст… Ми в аварійному режимі намагаємось «залатати» те, що прорвало та продовжуємо жити і намагаємось не помічати ВЕЛИКОЇ СИСТЕМНОЇ ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ.

P.S. Без всякого сумніву в усіх перелічених проблемах вище винний саме Путін та агенти Кремля...