Ідентифікація «Борна», або Хто такі агенти іноземного впливу

Українці все частіше чують про зовнішнє втручання або ж агентів іноземного впливу. Хто вонита як інші країни їх ідентифікують

Зазвичай агентом іноземного впливу називають людину (або організацію), яка діє від імені чи в інтересах іноземного уряду або іноземної організації на території іншої країни.

Завдання агента іноземного впливу та лобіста дуже схожі. Агент також може просувати політичні, економічні, культурні, інформаційні інтереси, але на користь не бізнесу чи політиків своєї країни, а на користь іншої держави. 

Для світу такий вид діяльності не новий, а в деяких країнах він давно вже узаконений. Зокрема, наразі відповідне законодавче врегулювання статусу та діяльності агентів іноземного впливу є в США, Австралії, Росії. Серед країн, які на законодавчому рівні окреслили певні аспекти функціонування іноземних агентів впливу, — Ізраїль, Угорщина та Єгипет. Разом з Інформаційно-дослідницьким центром Верховної Ради України проаналізували досвід закордонних практик щодо регулювання діяльності іноземних агентів.

США. У Сполучених Штатах закон про обов’язкову реєстрацію агентів іноземного впливу ухвалили ще 1938 р. Це — Акт реєстрації іноземних агентів (Foreign Agents Registration Act; FARA).

Іноземним агентом у США вважається будь-яка особа, яка виступає в якості агента або представника та діє напряму під контролем іноземного керівника або є підконтрольною особам, чия діяльність фінансується або субсидується іноземним керівником. 

Оскільки іноземний агент у США це особа, пов’язана з іноземним керівником, то, за визначенням Акта, «іноземний керівник» — це:

Інакше кажучи, це — іноземні державні структури, політичні організації, підприємства, некомерційні організації, державні підприємства. Ба навіть приватні особи відповідно до FARA є «іноземними керівниками».

FARA виник як реакція на широкомасштабну нацистську пропаганду в США під час підготовки до Другої світової війни. Наприклад, у межах такої пропаганди було проведено мітинг у Медісон-Сквер-Гарден, який зібрав 20 тис. людей. Конгрес США ухвалив FARA і висловив надію, що завдяки цьому Акту «прожектор безжальної гласності стане стримуючим фактором для поширення згубної пропаганди». За весь час існування до FARA 10 разів вносили поправки.

Зараз цей закон зобов’язує агентів іноземного впливу подавати фінансову звітність та відкривати дані про свою роботу.

FARA також передбачає можливість відкриття кримінального провадження, коли фізична особа або суб'єкт господарювання «навмисно» не реєструється як іноземний агент впливу, проте проводить діяльність, яка підпадає під дію Акта. Або ж подає недостовірну інформацію чи пропускає істотні факти в заяві для реєстрації. Зазвичай за умисне порушення передбачене покарання на строк до п'яти років позбавлення волі та штраф у розмірі до $10 тис.

При цьому Акт не передбачає обмеження діяльності, а також не розповсюджується на організації, які займаються науковою, культурною, освітньою та релігійною діяльністю.

Обов’язок нагляду за додержанням вимог Акта реєстрації іноземних агентів покладено на Департамент реєстрації Міністерства юстиції США.

Раніше Департамент заохочував добровільне дотримання положень Акта. Проте останнім часом досить часто відкривав кримінальні та цивільно-правові провадження стосовно порушень.

За 81-річну історію дії Акта уряд США порушив 44 кримінальні справи.

Австралія. 2018 р. ця країна ухвалила закон про Програму прозорості іноземного впливу. Програма надає можливість побачити характер, рівень і ступінь іноземного впливу на уряд і політичні процеси Австралії. “Якщо колишній держслужбовець високого рангу чи австралійський політик пишуть статтю, в якій критикують політику чи партію, то це добре. Якщо вони це роблять на прохання чи за фінансування закордонного уряду, це також можливо, але, звісно, такі відносини мають бути прозорими”, — зазначає Генеральний прокурор Австралії Крістіан Портер.

У цій країні агентом іноземного впливу вважається будь-яка особа, яка виступає в якості агента або представника та здійснює свою діяльність з метою впливу на політику чи уряд від імені іноземного принципала.

Програма встановлює реєстраційні зобов'язання для фізичних та юридичних осіб — агентів іноземного впливу.

Необхідність реєстрації залежить від того, хто є іноземним принципалом, від характеру та цілей здійснюваної діяльності. В деяких випадках — від того, чи обіймає ця людина керівну державну посаду в Австралії.

Агенти іноземного впливу, які хочуть зареєструватися, мають поінформувати реєстраційний орган про характер своїх відносин з іноземним урядом чи організацією, а також про діяльність, здійснювану від їх імені.

Частина такої інформації розміщується в публічному реєстрі, щоб члени уряду, які ухвалюють рішення, та представники громадськості мали уявлення про характер і ступінь іноземного впливу в Австралії.

Діяльність агента іноземного впливу, яка має реєструватись, включає:

Реєстрація має продовжуватися кожні 12 місяців, якщо зареєстрована особа продовжує здійснювати реєстровану діяльність для іноземного принципала. Якщо реєстрація не продовжується за 12 місяців, термін її дії автоматично закінчується.

Надання неправдивої інформації, документів, а також пошкодження, приховування чи знищення записів, необхідних для реєстрації, вважаються правопорушеннями. Максимальне покарання за це — три роки позбавлення волі.

Російська Федерація. У Росії закон про іноземних агентів ухвалили 2012 р. після хвилі антиурядових протестів. Спочатку під його дію підпадали політичні організації. Але після того як восени 2017 р. російський телеканал RT у США визнали іноземним агентом, закон було поширено й на медіа.

Іноземні некомерційні організації не можуть діяти на території Росії безпосередньо. Вони мають обрати юридичну форму здійснення діяльності:

Ø  діяти через «партнера», «агента» або «оператора»;

Ø  діяти за допомогою філій, представництв, відділень;

Ø  створити російську некомерційну організацію.

Для іноземних агентів також передбачаються жорсткіші форми звітності:

• щорічний аудит, що оплачується з власного бюджету;
• надання Мін'юсту інформації про проведені заходи і керівництво (кожні 6 місяців);
• регулярна звітність про витрачання коштів, отриманих з іноземних джерел;
• публікація інформації в інтернеті на спеціальних платформах, які відстежуються державними правоохоронними органами.

Допускаються (в необмеженій кількості на рік) позапланові прокурорські перевірки діяльності з вимогами надання будь-яких документів. Можлива така перевірка і за скаргою громадянина Російської Федерації.

У випадку порушення обмежень або умисного ухилення від виконання зобов’язань, встановлених законодавством, порушники можуть нести адміністративну чи кримінальну відповідальність. Адміністративна — штраф у розмірі від 3 тис. руб. до 500 тис. руб. Кримінальна — арешт на строк до двох років. Також порушення може призвести до тимчасового зупинення діяльності або ж навіть до примусової ліквідації.

Також цікаві приклади країн, які на законодавчому рівні окреслили певні аспекти функціонування іноземних агентів впливу.

Ізраїль. У липні 2016 р. ця країна ухвалила закон про прозорість фінансування недержавних організацій, який вимагає від агентів іноземного впливу повідомляти про джерела та цілі свого фінансування й оприлюднювати цю інформацію у ЗМІ чи в інтернеті у разі, якщо вони отримують понад 50% своїх активів за кордоном.

Порушення цього закону карається штрафом у розмірі до 29,2 тис. шекелів (близько €7,4 тис.).

Угорщина у червні 2017 р. ухвалила закон, аналогічний ізраїльському. За цим документом, від організацій, які щорічно отримують від закордонних інститутів чи країн понад €24 тис., вимагається реєструватися як «організації, які підтримуються з-за кордону».

Якщо така організація не зареєструється, її робота на території країни повністю блокується.

Єгипет. У цій країні з 2002 р. діє закон, який регулює роботу асоціацій і фондів. Отримання ними коштів з внутрішніх або зовнішніх джерел без дозволу Міністерства солідарності і соціальної справедливості заборонене.

За фінансування без дозволу передбачений тюремний термін до 6 місяців і штраф у розмірі 2 тис. єгипетських фунтів (близько €118)

Крім того, торік в Єгипті було ухвалено закон про регулювання діяльності недержавних організацій, який передбачає ліміт на участь у створенні неурядової організації іноземних громадян, які проживають у країні. Їх має бути не більше 25% від загальної кількості членів або керівників організації.

Україна. На жаль, в Україні діяльність агентів іноземного впливу взагалі не регламентована (хоча це зовсім не означає, що вона не ведеться).

У розпал Революції гідності проєкт закону про іноземних агентів ініціювали нардепи-«регіонали» Вадим Колесніченко та Володимир Олійник. Але документ був дивним. Він визнавав «агентами» всі громадські організації, які отримували гроші з-за кордону. Вони мали платити податок на «прибуток» й офіційно називатися «іноземними агентами».

2014 р. парламент скасував дію 9 з 12 ухвалених законів, у тому числі й цей законопроєкт.

2018 р. розробку такого закону ініціювала фракція «Народний фронт» і того ж року у Верховній Раді народний депутат Сергій Тарута зареєстрував проєкт закону щодо відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об'єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій. Але його було відкликано влітку минулого року.