365 днів після виборів: що змінилося в Україні Володимира Зеленського?

«В українців є три шляхи: плисти за течією, емігрувати або спробувати самим щось змінити на краще. Я обираю третій шлях», — пояснив Володимир Зеленський рішення балотуватися на посаду Президента.

21 квітня 2019 р. він переміг з результатом 73,22%, а зараз його рейтинг, за даними КМІС та групи «Рейтинг», становить, відповідно, 44% та 43%. Незважаючи на коригування цифр, вражає інше — рейтинги Зеленського та його команди, за даними соціологів, цієї весни знову ростуть. Цифри і факти справді рекордні за всю історію незалежної України, а за ними — великі очікування українців і відповідальність за дії усієї команди.

Нова політика і нові політики

Президент Зеленський довів, що зацементовану «владну систему» можна і потрібно ламати. Бо лише через створення нового можна позбавитися старих схем, бюрократичних відносин та безвідповідальних політиків, для яких влада стала найрентабельнішим бізнесом, а рентоорієнтована економіка — нормою та метою для можновладців. Розірвати замкнене коло новій політичній силі дозволили болісні для багатьох, але такі необхідні кроки: скасування депутатської недоторканності, введення відповідальності за «кнопкодавство», зменшення кількості депутатів та імпічмент, що був ініційований самим Президентом.

Депутати — такі самі люди, як усі. Новий склад Верховної Ради України — це ми з вами; люди з різних галузей і професій, з різним рівнем підготовки, з різним розумінням законодавчих тонкощів, але всі вони є представниками народу. Без зверхніх поглядів, десятків охоронців і палаців навколо столиці. Вони користуються громадським транспортом і є ближчими до людей більше, ніж за всю історію незалежної України. Міністри та прокурори вже не є вічними героями, а терміни їхньої роботи залежать виключно від реальних результатів.

Детінізація ринків, руйнування схем

Розподіл сфер впливу та заробітків на них зменшується. Початок цьому покладений з прийняттям законодавства про легалізацію азартних ігор, ринок спирту, видобуток бурштину… Функціонування «сірих» та «чорних» схем в економіці — складна, часто брудна й закрита тема. І, власне, ця закритість допомагала ключовим гравцям заробляти шалені кошти під прикриттям можновладців. Ці схеми почали ламатися. Наприклад, руйнування корупційних схем лише в «спиртовій» галузі дозволило збільшити надходження до бюджету майже у 8 разів!

 У найкоротші терміни та в співпраці з ЄС було проведено анбандлінг НАК «Нафтогаз України», що попередня влада не спромоглася зробити впродовж 5 років. Цьогоріч новий оператор ГТС отримав незалежність не лише від «Нафтогазу», а й від інших потенціальних агентів впливу, наприклад постачальників та органів державної влади. Зникають корупційні схеми та будь-які корупційні мотиви. Крім того, «Нафтогаз» та Україна в цілому більше не нестимуть повної відповідальності за все, що впливає на транспортування газу магістральними шляхами.

Розпочато реалізацію програми «Велике будівництво», яка дозволить побудувати та відремонтувати тисячі кілометрів доріг, тисячі соціально важливих об'єктів на кшталт шкіл, дитячих садочків, лікарень, амбулаторій. Важлива умова: підрядники повинні максимально залучали до робіт саме українців. Адже через коронавірус і карантин, коли багато українців повернулися додому, держава має забезпечити їх роботою. Також будівельні компанії повинні максимально залучати вітчизняних товаровиробників.

Реальні кроки до миру, свобода полоненим

Торік нарешті вдалося перезапустити «заморожений» з 2016 р. переговорний процес у нормандському форматі.

З вересня 2019 р. по квітень 2020 р. вийшов на волю 131 полонений. Всіх їх утримували у РФ та на окупованій території України. Серед них були такі відомі політичні в’язні Кремля, як Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Микола Карпюк та інші. Тривають перемовини про повернення громадян, які перебувають у неволі в окупованому Криму та в Росії.

Ще 2016 р. було підписано рамкову угоду про початок розведення сил і засобів у Донбасі, але тільки у червні минулого року вдалося розвести війська в районі Станиці Луганської, а на початку листопада завершити розведення сил у районі Золотого. На території розмежування залишилися підрозділи поліції. А щоб людям було легше пересуватися через лінію розмежування, у Станиці Луганській побудовано міст.

Повернення українцям права на землю

Нарешті розпочалась земельна реформа, яка мала відбутися ще майже 30 років тому. Це неоднозначний процес, адже багато хто в нашій країні не сприймає цю реформу. Україна була єдиною державою в регіоні й однією з шести в світі, де й досі не створили прозорого впорядкованого ринку сільськогосподарської землі. До речі, торгівля такою землею відбувалася всі ці роки, але через «сірі» схеми. «Ліберальний ринок землі — це те, що повинно було бути. Ми й так серйозні експортери з сільськогосподарського виробництва, промисловості, а так були б уже на найвищому рівні», — сказав Володимир Зеленський в одному зі своїх інтерв'ю. Також нарешті почалося впорядкування земельного кадастру та реєстрів.

Перезапуск антикорупційної системи

Корупцією наша країна серйозно «хворіє» останні три десятиліття, і щоб вичистити ці авгієві конюшні, потрібно докласти справді гераклових зусиль.

Верховна Рада України IX скликання ухвалила низку важливих законів, що розблокували діяльність Вищого антикорупційного суду, перезапустили роботу Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань запобігання корупції, забезпечили повну оперативну незалежність Національного антикорупційного бюро, захистили викривачів корупції. До речі, останній Закон передбачає комісійні для викривачів корупції у розмірі 10% від суми вкрадених корупціонером коштів, але не більше 12 млн грн.

Ці нормативно-правові акти мають на меті підвищити ефективність роботи антикорупційних органів, частина з яких вже відзначила 5-річчя. Наприклад, НАБУ та САП. За минулі 5 років, за даними НАБУ, вони завершили розслідування у понад 240 справах щодо корупції, через яку держава зазнала збитків більш ніж на 10 млрд грн. Викрито понад 700 корупціонерів, з яких 460 знаходяться на лаві підсудних. На жаль, суспільство так і не побачило «посадок» чиновників, замішаних у гучних корупційних скандалах, хоча весна вже у розквіті. Відсутність гучних «посадок» та неуспіх у поверненні вкрадених коштів викликає розчарування у людей: за даними дослідження КМІС, проведеного в лютому, 83% українців вважають боротьбу з корупцією недостатньо успішною. Проте аналітики відзначають, що корупція на рівні топчиновників за останній рік знизились.

Створення прозорого, дієвого фінансовому ринку

Знаєте, чому в Україні досі немає таких розвинених ринків страхування життя, інвестиційного страхування, сильного ринку кредитної кооперації, великих недержавних пенсійних фондів тощо, як у Європі? Тому, що цей сегмент фінансового ринку в нашій країні слабо регулюється: у багатьох його учасників непрозора структура власності, сумнівної якості активи, низька відповідальність перед вкладниками чи клієнтами. Змінити цю ситуацію та впровадити міжнародні стандарти регулювання та нагляду у небанківському фінансовому секторі мав законопроєкт про «спліт». Парламент попереднього скликання ухвалив його в першому читанні ще 2016 р., але більше нічого не робилося, хоча на його прийнятті наполягали західні партнери України. І лише у вересні минулого року Верховна Рада IX скликання ухвалила Закон про «спліт», який набере чинності 1 липня 2020 р.

Ми знаємо, як важливо для зростання економіки забезпечити доступ бізнесу до кредитування. Тож наразі розпочалася реалізація програми доступних кредитів для малого бізнесу за рекордно низькими ставками 5%, 7% і 9%. А в квітні поточного року Кабмін удвічі збільшив максимальну суму кредиту за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» та розширив її пакетом антикризових заходів для мікро- та малого бізнесу. Зокрема:

ü  збільшено максимальну суму кредиту з 1,5 млн грн до 3 млн грн;

ü  розширено коло суб'єктів підприємництва, які можуть отримати державну фінансову підтримку, та доопрацьовано умови програми, щоб поширити її дію на той бізнес, що вже має кредити.

Також уряд завершує розробку великої програми підтримки малого та середнього бізнесу, що найбільше постраждали через коронавірус та економічну кризу. Програма, зокрема, передбачатиме зменшення податкового тиску, «кредитні канікули», зменшення відсотків за кредитами для бізнесу тощо.

Медреформа і боротьба з коронавірусом

Одне з найболючіших питань, яке в Україні не можуть вирішити з 1990-х років, — реформування медичної сфери. Тож не дивно, що, за даними Інституту Горшеніна, 55% українців хочуть, щоб в країні продовжувалася медична реформа. І вона продовжується!

Розпочався другий етап медреформи. З 1 квітня лікарні почали отримувати гроші за медичні послуги, надані конкретному пацієнту. Нова система дозволить ефективним лікарням, які обиратимуть пацієнти, відповідно, залучати більше коштів. Приблизно у 40% медичних закладів, за даними МОЗ, бюджет вже збільшився у порівнянні з торішнім державним та місцевим фінансуванням. Ще у 20% лікарень бюджет перевищив медичну субвенцію.

COVID-19 показав, наскільки важливі увага держави до потреб медицини та швидкість реакції влади на глобальний ризик.

Українська влада дуже вчасно відреагувала на пандемію коронавірусу та запровадила важливі карантинні заходи, щоб зберегти епідеміологічну ситуацію в країні помірною порівняно з багатьма країнами Європи.

Завдяки вчасно введеному карантину рівень смертності через COVID-19 в Україні становить 2,7% від кількості заражених. Це значно нижчий показник, ніж середньосвітовий.

Зусиллями влади країна була забезпечена засобами захисту й тестами. Тільки у перші тижні від початку карантину влада організувала доставку понад 700 тис. респіраторів і понад 120 тис. захисних костюмів. Також лікарям опорних лікарень, куди привозять хворих на коронавірусну хворобу, було надано 60 тис. захисних окулярів. Співробітники медичних закладів країни отримали 7 млн пар рукавичок, 20 тис. інфрачервоних безконтактних термометрів, 250 тис. ПЛР-тестів, 550 тис. експрес-тестів, 200 тис. наборів реагентів для екстракції. Загалом на тиждень засоби захисту доставляли в середньому 5 літаків.

В цілому, дії влади у боротьбі з коронавірусом, за даними КМІС, успішними назвали 46% опитаних українців.

Окрім коронавірусу Україна має ще безліч болючих питань, і чим ближче до них придивитись, тим глибші ці рани. Метастази 28-річного розкрадання потенціалу країни неможливо вилікувати за мить, але за останній рік точно було зроблено більше, ніж за усі минулі. І чим голосніше кричать опоненти, тим більше доказів, що старі схеми розвалюються, трухлявіють і відходять в минуле разом зі своїми «творцями» та опонентами змін.

Олена Мошенець, народний депутат України
Джерело: Лівий Берег