Федор Христенко: реформирование системы здравоохранения Украины

Федор Христенко: Реформирование системы здравоохранения должно быть первоочередной задачей для повышения социальной защиты населения

Федір Христенко: Реформування системи охорони здоров’я має бути першочерговим завданням для підвищення соціального захисту населення. Глобальна катастрофа пандемії Коронавірусу чітко показала, що українська система охорони здоров’я знаходиться майже на нульовому етапі розвитку. Більше того, в нашої влади наразі немає реального плану для її реформування, що доводить: українці є нацією без належного соціального захисту. Все що зараз ми чуємо, це гучні дебати щодо реформ які почала вводити Уляна Супрун. Та може досить цієї ганьби та ниття?! Чи не час хіба вже задуматись над реальними змінами, а не розводити кулуарні війни щодо правильності чи недоречності дій пані Супрун. Поки ми всі «собачимось» в Україні помирають люди не дочекавшись допомоги від кволої і малодієвої медицини, тобто, скажу прямо: від рук влади і всього депутатського корпусу! Годі, перезавантажте свій мозок і включіть свідомість, яка напевне десь завалялась в животах чи штанях. Не враховуючи Коронавірус соціально-демографічні показники стану здоров’я свідчать про катастрофічну ситуацію в нашій країні. Рівень захворюваності та смертності населення України є критичними, адже 38-42% населення – це інваліди та особи, які перебувають на диспансерному обліку, тобто потребують системного лікування. Зараз в Україні показники смертності значно перевищують показники народжуваності - на 100 померлих припадає 58 народжених. Демографічний фактор у найближчі десятиліття буде здійснювати дестабілізуючий вплив і на економіку, і на соціальну сферу. Соціально-економічна криза і наслідки Коронавірусу різко змінять картину здоров’я населення. На перше місце в характеристиці захворюваності і смертності виходять різного роду соціопатії: туберкульоз, венеричні захворювання, психічні розлади, алкоголізм, наркоманія, вбивства і самогубства. Як наслідок змінюється структура інвалідності і смертності. Також як і раніше в нас великою є дитяча і материнська смертність. В Україні явно відчувається відсутність належної орієнтації на потреби пацієнта, суттєва неефективність медицини, системна невчасність надання послуг, очевидна нераціональність і несправедливість по відношенню до різних верств населення. Вирішити ці проблеми може звісно реально-дієва реформа охорони здоров’я. Відродження, а точніше побудова охорони здоров’я повинно носити загальнонародний, загальнодержавний характер і орієнтуватися на вагомі джерела забезпечення успіху. Тому, важливо зараз думати не про продаж землі чи розпродаж державного майна, а про те як найефективніше і найшвидше впровадити нову і чітку реформ охорони здоров’я. Зараз потрібно забути про Супрун, забути про популізм який виходить від сучасної влади на тему медицини, забути все крім одного – життя людини понад усе! Нам потрібно нарешті визнати, що реальний стан системи охорони здоров’я знаходиться майже на нульовому етапі розвитку. Не потрібно, щось зараз переформатовати, шукати з якого етапу почати зміни – найкращим варіантом буде все що є перекусити і вибудувати з чистого листа. Так це складно і наразі здається нереальним, але це потрібно для Вас, для мене, для всього українського народу. Вважаю, що для дієвого реформування медицини потрібно створити загальну команду із всіх політичних сил, закордонних колег, українських світил медицини й економіки, і.т. д. Це питання не є таким, щоб перетягувати ковдру на себе, адже від нього залежить здоров’я і життя кожного українця. Тому давайте об’єднувати зусилля, від нас залежать життя людей. ФЁДОР ХРИСТЕНКО