Федор Христенко: Для развития страны нужно покончить с эпохой закрытых две

Федір Христенко: Для розвитку держави потрібно покінчити з епохою «закритих дверей». Потрібно прийняти дієвий «Закон про відкликання депутатів» на усіх рівнях

Наша славна Україна проживає 29 рік своєї Незалежності, та нажаль, народ не може гордо заявити що відчуває себе повністю щасливим. Цьому сприяє колосальна кількість негативних чинників, серед них: війна, корупція, соціальна незахищеність, процвітання бідності, низькі зарплати, високі комунальні платежі, і ще величезна кількість факторів. А однин із основних – це наша постійно корумпована влада у всіх її проявах, яка з року в рік, від виборів до виборів ніяк не стає кращою. Складається враження, що на місце одного корумпованого чиновника приходять три нових. Сучасність показала, що попередні роки Україна була огорнена страшенними злочинами, які приховувались за владною маскою, за великими парканами та закритими для народу дверми. Гірко констатувати, та цей час ще не позаду: гучне, часто негативне, відлуння попередніх років переповзає в сьогодення. Президент Володимир Зеленський, 20 травня у своїй інавгураційній промові заявив про розпуск Верховної Ради, що й в подальшому було реалізовано. Але навіть переобрання Парламенту не призвело до таких обіцяних позитивних змін. Для українців зміна влади вже давно асоціюється з банальним «обміном кріслами» який проходить на усіх чиновницьких рівнях. Народ давно зрозумів, що ми не то що не рухаємось вперед - ми топчемось на місці, а в дечому і взагалі робимо кроки назад. У ВР потрапило багато нових людей, серед них я, та не одними новими обличчями все можна змінити, адже оновлення трудового ресурсу(політиків) - це лише частина справи. Вважаю, що без кардинальної і нищівної руйнації старої прогнилої системи нова влада щодень стає лише банальною ілюзією мрійливих змін. Тому, головною рушійною силою позитивних зрушень повинен бути гордий український народ. Ми сильна нація, тому реальна влада повинна бути в руках народу, а чиновники повинні раз і назавжди зрозуміти, що є лише інструментом який призначений служінню народові. Саме народ наділяє владою депутата, який у більшості випадків практично зразу забуває свої обіцянки – це потрібно негайно змінювати. Більшість нами же обраних депутатів відчувають себе захищеними і далекими до народу, а як висновок - нас банально зраджують, міняють свій народ на «зелені» банкноти. Страшно, але це відбувається з нами з року в рік, від виборів до виборів… Можливо, дехто читаючи ці рядки в думках вже починає мене осуджувати, адже я Народний депутат який нещодавно просив Вас, свій рідний народ, довіритись і надати можливість з гідністю служити на благо Україні і кожному її громадянину. Я не прихильник пустих, прикритих фальшю красивих слів, тому не складатиму мемуари для спроб Вас обдурити – я реаліст, який вже шукає потрібні ключі позитивних зрушень для народу! Думаю кожен із нас неодноразово стикався із ситуацією, коли у пошуках допомоги оббиваєш чиновницькі пороги, а натикаєшся на нищівний «погляд з верху», погляд наче ми ніхто, пусте місце, а над нами «цар» що думає як нами погратись! Досить нам такого «царювання»! Ми, українці повинні здолати цю систему, кожен кабінет має бути відкритим для людей, жодні паркани не повинні розділяти народ і чиновника, влада має бути прозорою! І Ви, і я лише прагнемо знати: куди йдуть наші гроші; чи завтра наші діти матимуть майбутнє; чи відбуваються реальні реформи; чи не призначили часом на високу посаду корупціонера; і т.д. Я стверджую, що між простими українцями і чиновниками потрібно забрати штучно створену прірву, одним із інструментів цієї дії бачу обов’язковим введення дієвого Закону, за яким народ мав би можливість, у випадку невиконання обов’язків, відкликати депутата. Особисто я цього не боюсь і боротимусь щоб українці мали таку можливість, адже в такому випадку більшість «обраних» ставились би до своїх обов’язків серйозно. Мені остогиділи бездіяльні «піджаки», які зразу же після обрання дбають лише про наповнення власних кишень. Моя мета – позбавити їх спокійної теоретично гарантованої 5-річної можливості грабувань українського народу. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування», — сказано у статті 5 Конституції України. Не зважаючи на це, наразі все ж виборці не мають можливості відкликати людину, яку делегували до Верховної Ради. У 1995 році прийняли Закон «Про відкликання народного депутата», та вже у 2001 році внесли зміни до Закону «Про статус народного депутата України», де остаточно скасували механізм відкликання народних обранців. Час від часу деякі нардепи вносили нові законопроекти, які могли б запровадити такий механізм, але результату немає і до сьогодні. Не виключенням є і влада на чолі із Володимиром Зеленським: у передвиборчій програмі «Слуги народу» сказано: «Запровадимо механізм відкликання депутатів, які втратили довіру виборців». І що ж, партія у парламенті ІХ скликання має більшість, але обіцянка не виконана. Крім того, в ОП ще у травні повідомили, що, мовляв, у них вже готовий законопроект про відкликання депутатів та міських голів, в якому нібито прописана можливість відкликання депутата Верховної Ради України виборцями. Але поки про це можна прочитати виключно в новинах — самого тексту законопроекту у відкритому доступі немає. Таким чином, дізнатися, як відкликати всіх тих фотографів, аніматорів і рестораторів народ сьогодні не знає. Наразі чи не єдина можливість покарати народного депутата за його незадовільну роботу — це не дати йому свій голос на чергових або позачергових виборах. А до цього часу він може працювати, як йому заманеться. Це потрібно негайно змінювати!!! Тому я разом із колегами по ОПЗЖ прикладу максимум зусиль до створення і внесення такого Законопроекту на розгляд, адже цього вимагає народ. Наша партія не боїться влади народу! Але найперше звертаюсь до наших «Слуг народу» і Президента: «дотримайте обіцянки, внесіть дієвий Закон «Про відкликання народного депутата», дайте реальну владу народові, адже так голосить наша Конституція». Фёдор Христенко