Чим закінчиться легалізація грального бізнесу?

Процес легалізації грального бізнесу може відбуватися за чотирма варіантами, які умовно можна порівняти з чотирма законопроектами які зараз на розгляді в парламенті.

Середа, 4 березня, та останні декілька днів стали показовими для оцінки роботи нової влади. Знову включився турборежим монобільшості і парламенту. Тепер – у кадровій політиці. Практично за одну добу вони зібралися, поговорили, вирішили, звільнили стару та орали нову виконавчу владу. І поки більша частина наших політиків приходить до тями від швидкості кадрових змін та принципу підбору кадрів - експертне середовище, представники бізнесу, керівники державних та приватних кампаній, та ряд ЗМІ задаються питанням: а яка подальша доля всіх розпочатих проектів? Яке продовження буде мати медична реформа, земельна реформа, що буде з зарплатами та пенсіями, комунальними платіжками, і так далі… В свою чергу бізнес чекає від влади зрозумілих сигналів та чітких і прийнятних правил роботи в Україні.

Для цього треба дослухатися до представників реального сегменту економіки і для початку варто розібратися з новим трудовим кодексом, та змінами щодо оподаткування.

У цьому питанні, ледь не першою, і гарантовано показовою буде ситуація з легалізацією грального бізнесу. Раніше, досліджуючи цю тему, я зазначав, що навіть зараз є прийнятні варіанти для стабілізації ситуації, легалізації грального бізнесу, та зацікавити міжнародних інвесторів,

Шляхів вирішення ситуації існує декілька і вони викладені у різних законопроектах, які зараз знаходяться на розгляді парламенту.

Серед них:

·               Законопроект Марусяка і Заблоцького №2713 – (який вимагає доопрацювання)

·               Законопроект  Наталухи №2713-1 – (більш менш збалансований)

·               Законопроект  Дубінського №2713-2 – (досить популістський з податком GGR більше 25%,)

·               Законопроект Дубнова №2713-3 – (єдиний, який пропонує систему оподаткування галузі без ggr)

Нагадаю, що GGR - це додатковий податок, що визначає валові доходи бізнесу. Наразі пропонується система потрійних витрат для операторів, що складатимуться з фіксованої високої вартості ліцензії, податку на прибуток та податку GGR (на валові доходи). Такі великі обтяження та складність визначення і підрахунку останнього - навряд призведуть до легалізації всіх учасників та залучення інвесторів.

Влада повинна зрозуміти, що неможливо розглядати легалізацію грального бізнесу без розгляду питань щодо лібералізації податкового навантаження на майбутніх операторів азартних ігор.

На думку експертів, та виходячи з міжнародного досвіду великий розмір оплати ліцензії разом з податком на прибуток при відсутньому податку на валові доходи (GGR), або його відтермінуванні (наприклад на 5 років) – це найбільш прийнятний варіант на який погодяться оператори ринку цих послуг. І це ті умови, при яких варто чекати «відкритої та чесної гри» всіх учасників.

Якщо в процесі прийняття рішень не врахують міжнародний досвід та не дослухаються до компромісних варіантів запропонованих учасниками ринку та потенційними інвесторами – то закон зміниться, а реальний процес легалізації може не дати бажаного результату.