Внаслідок діяльності конвертаційних центрів держава не доотримує мільярди

23 декабря 2019, 10:53
Владелец страницы
Народна депутатка IX скликання від партії “Слуга народу”
0
10735

Українська податкова система потребує повного перезавантаження.

За даними Державної податкової служби України станом на 01.11.2019 року до Державного бюджету України надійшло 367 022,9 млн. грн.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі надходжень до державного бюджету складають надходження з:

  • податку та збору на доходи фізичних осіб (88 838,6 млн. грн.);

  • податку на прибуток підприємств (78 105,7 млн. грн.);

  • податку на додану вартість з вироблених в Українi товарiв (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (67 627,5 млн. грн.);

  • акцизного податку з вироблених в Українi пiдакцизних товарiв (продукцiї) (56 770,2 млн. грн.);

  • рентної плати за користування надрами – (33 758,5 млн.грн).


Керівник ДПС України – Сергій Верланов неодноразово підкреслював, що основною його задачею на посаді керівника відомства є збільшення податкових надходжень за рахунок боротьби з корупцією та детінізації економіки. Так, зокрема заявлено що лише тільки наполеглива аналітична робота за 9 місяців 2019 року дала можливість збільшити платежі з ПДВ на 2,9 млрд грн (17,2%) в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. А отже, робить висновок він, його політика показує більшу ефективність ніж стара структура.

Разом з тим, нескладна математика за даними того ж сайту ДФС, вказує що ріст збору податку на додану вартість, наприклад у 2018 році в порівнянні з 2017 склав +24,7%. За оптимістичними гаслами приховується очевидне істотне гальмування темпів активізації роботи органів податкового контролю, що не можна не пов’язувати з необхідністю термінового пошуку серйозних вад у підходах до організації роботи саме паном Верлановим.

Офіційні цифри втрат бюджету від схем, ДПС не публікує, ці дані чомусь тримаються під величезною таємницею.

Справедлива оцінка роботи ДПС за вказаним напрямком має полягати у одночасному порівнянні показників динаміки надходження ПДВ до бюджету, з динамікою відшкодування (повернення, зарахування) ПДВ, а також з динамікою судової практики за позовами платників податків про визнання податкових повідомлень – рішень податкових органів незаконними та їх скасування, чітким аналізом динаміки надходження ПДВ у розрізі регіонів, товарних груп та інших позицій задля професійного визначення причин.

Неофіційні відомості вказують, що втрати від маніпуляцій з податком на додану вартість становлять близько 2 млрд грн щомісячно. Ця інформація повністю коригується з недавнім дослідженням, що проведено Інститутом соціально-економічної трансформації та Центром соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, згідно якого втрати становлять від 19 до 27 млрд грн в рік.

У підтвердження цього можна привести останню офіційну публікацію з сайту Служби Безпеки України про виявлення та припинення у м. Києві наприкінці вересня поточного року діяльності потужного конвертаційного центру із загальним обігом понад 1 млрд. грн. Є показовим, що діяльність центру велась з 2017 року та перебувала увесь цей час поза увагою контролюючих органів очолюваних новим керівництвом ДПС України. Отже, в будь-якому випадку цифра, про яку рапортує ДПС - 2,9 млрд грн є точно неадекватною тим обсягам податку, що недоотримує Держава внаслідок діяльності конвертаційних центрів обіг коштів кожним з яких обчислюється десятками та сотнями мільйонів гривень.

Проблема маніпулювання з ПДВ викликана багатьма факторами, основні з них: непрозорий механізм відшкодування податку на додану вартість; попит на готівку для виплати заробітної плати в конвертах та як засобу вирішення корупційних питань; величезний тіньовий ринок в аграрній сфері (за деякими підрахунками до 50%), довго триваючі проблемні питання обігу не опублікованої величезної готівкової маси у сфері пасажирського автотранспорту, унаслідок яких бюджет держави щорічно втрачає понад 10 млрд. грн.

Так, за даними громадської організації «Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників», 30 % перевізників України нелегальні. За підрахунками внаслідок діяльності нелегалів державний бюджет щороку недоотримує майже 10 млрд. грн. Хоча за скромною версією Міністерства інфраструктури України, ця сума становить лише 30 млн. грн.

Слід окремо наголосити, що інформаційно-аналітичне забезпечення, яким на сьогодні володіє ДПС України дозволяє відслідковувати рух схемного податкового кредиту в режимі реального часу, що безпосередньо породжує проблематику спів відповідальності органів податкового контролю, податкової міліції, інших правоохоронних органів, банківських установ, органів фінансового моніторингу за виникнення та функціонування конвертаційних центрів.

Так, минулим складом уряду прийнята Постанова №117 від 21.02.2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Даний документ позиціонувався як альтернатива актуальній на той час проблемі одностороннього розірвання договорів про визнання електронних документів з боку ДФС, та як наслідок блокування роботи бізнесу. Проте, в умовах тотальної корумпованості податківців, новий алгоритм не тільки не покращив ситуацію з розповсюдженням схемного ПДВ, а й став жорстким механізмом тиску на реальний бізнес.

Таким чином, вирішення даної проблеми може бути забезпечено двома складовими.

По-перше – це лібералізація та удосконалення податкового законодавства. Зокрема, слід розпочати дискусію щодо питання зниження ставки з податку на додану вартість та розглянути питання щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Не менш важливим є й зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати. Звісно будь-які починання в цій сфері зіштовхнуться з питанням компенсаторів дохідної частини бюджету. Але вищевказані розрахунки наглядно показують, що потенціал росту доходів бюджету саме через детінізацію – величезний. Зрештою, лібералізація податкової системи повинна стати стимулом до загального росту економіки та ВВП, адже крім фіскальної, не менш важливою функцією податків є й регулююча. Разом з тим, при загальному зменшенні податкового навантаження слід ввести жорстку відповідальність за ухилення від сплати податків. Не тільки для суб’єктів економіки, але й для службових осіб державних органів, які за відвертої халатності покривають незаконні схеми фінансових оборудок.

По-друге – повне перезавантаження податкової служби. На жаль, багаточисленні реформи податкової служби в Україні, включаючи й останню, що проведена минулим урядом, були по суті своїй лише зміною вивісок. С точки зору побудови, структури, функцій, та саме головне, принципів і підходів до роботи, нинішня ДФС – ДПС мало чим відрізняється від створеної Азаровим в далекому 1996 році ДПА. Згідно соціологічних досліджень, громадяни вважають податкову одним із самих корумпованих органів влади. Гучні корупційні скандали прозвучали вже й щодо керівництва нещодавно створеної ДПС.

Справжню реформу податкової служби слід провести на засадах прозорого, справедливого та професійного оновлення кадрового складу, забезпечення новітнім обладнанням, знищення корупції, встановлення ризикоорієнтовного підходу до адміністрування податків. Значним кроком вперед буде і створення Бюро фінансових розслідувань. Згідно проекту закону, що внесений на розгляд до ВРУ – це єдиний орган, до компетенції якого буде належати розслідування злочинів у сфері публічних фінансів, а отже бізнес нарешті зможе позбутися безкінечних перевірок когорти правоохоронців таких як податкова міліція, МВС та СБУ.


Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: СБУ,ВРУ,ДПС,Податкова реформа
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.