Земельна реформа.

Виклики, які стоять перед країною

Поточний рік окрім політичних баталій відзначений сплеском зацікавленості земельною реформою, яку нова влада запланувала запровадити у вже фірмовому "турбо-режимі".

Досвідчений спостерігач знає, що Україна фактично перебуває в стані земельної реформи майже з моменту отримання незалежності. Проте сьогодні вже всім зрозуміло, що ці зміни перейшли з категорії вічних проблем в категорію нагальних потреб. Тому можна з високою долею вірогідності спрогнозувати завершення реформи в найближчому майбутньому, тож логічним було б розглянути можливі наслідки такого розвитку подій.

До вже існуючих проблем та можливостей, скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення несе в собі як нові інвестиційні перспективи, так і нові правові ризики.

Перспективи

Ринок. Створення ринку землі тягне за собою появу здорової конкуренції та зростання сільськогосподарської галузі. До того ж перетворення землі у “білий” актив призведе до зниження банками відсоткових ставок, що має позитивно вплинути на український бізнес в цілому.

Інвестиції. Зняття мораторію відкриє для іноземного та вітчизняного інвестора величезний простір для фінансових вкладень. Експерти прогнозують надходження до 50 мільярдів доларів США прямих інвестицій у 5-10 річній перспективі.

Економіка. Очікуване додаткове зростання ВВП може сягати від 0,5% до 1,5% до поточних показників у 2-3%. Враховуючи кумулятивний ефект від такого кроку, земельна реформа може стати справді дієвим поштовхом до виходу української економіки з існуючої кризи.

Фактори ризику

Недосконалість профільного законодавства. Сьогодні земельну галузь регулює Земельний кодекс, більш ніж 20 земельних законів та численні підзаконні акти. Всі ці документи приймались в різний час, за різних владних команд та нерідко один одному суперечать.

Недосконалість судової гілки влади. Вразливість власника майна в Україні вже давно не є новиною. Державна машина не надає 100% гарантії непорушності права власності, а судові інстанції нерідко грають на стороні рейдерів. Тож ризик втрати земельної ділянки у незаконний спосіб є більш ніж реальним.

З усього вищенаведеного можна зробити висновок, що скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є лише відкриттям шлюзу, а справжня реформа має містити в собі комплексний підхід до врегулювання питання - створення системних, гармонічних та прозорих правил на земельному ринку та гарантування прав власності гравців цього ринку. В найближчий час ми зможемо побачити чи не стане земельна реформа заручником політичної доцільності.