Держбюджет – 2020 на охорону здоров’я: плюси і мінуси

Перше, що впадає в око у проєкті Держбюджету–2020 на охорону здоров’я, – його збільшення. Питання в іншому – чи достатньо цього збільшення?!

Перше, що впадає в око у проєкті Держбюджету–2020  на охорону здоров’я, – його збільшення. Наступного року загальні видатки  на галузь передбачені  обсягом 108 млрд. грн. і це на 9,8 млрд. грн. більше, ніж у 2019. Питання в іншому – чи достатньо цього збільшення?!

На програму медичних гарантій  - а це медичні послуги, які людина отримує за державні кошти – передбачено 72,1 млрд. грн. І ці гроші мають піти на цілу низку заходів:

- первинну медичну допомогу. І тут слід врахувати не тільки кількість людей, які вже уклали декларацію з сімейним лікарем, терапевтом та педіатром, а ще й тих, які можуть їх укласти наступного року;

- на відшкодування вартості лікарських засобів за програмою «Доступні ліки». Пацієнтів, які отримують медпрепарати за рахунок держави (чи з незначною доплатою) теж більшає і грошей вони потребують відповідно більше;

- екстрену медичну допомогу;

- вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) амбулаторну та стаціонарну медичну допомогу;

- паліативну медичну допомогу та медичну реабілітацію.

Окрему увагу варто приділити тому, що комунальні заклади охорони здоров'я мають долучитися до програми медичних гарантій з 01.04.2020 р. (хоча Закон про держфінгарантії медичного обслуговування населення чітко визначає дату впровадження такої програми з 01.01.2020 р.). І через це зберігається медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам обсягом 14,6 млрд. грн. А комунальні заклади охорони здоров'я, які з 01.04.2020 не матимуть договорів з НСЗУ для оплати медичних послуг, матимуть нову субвенцію обсягом 1,5 млрд. грн. 

Для забезпечення хворих дороговартісними лікарськими засобами та медичними виробами, з лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних захворювань, рідкісних орфанних захворювань, забезпечення заходів імунопрофілактики населення за бюджетними програмами Міністерства охорони здоров’я враховано 6,6 млрд. грн.

Незмінними з 2019 року залишились видатки на лікування громадян України за кордоном в обсязі 689,9 млн. грн.

У 2020 році має завершитися 100% покриття території країни мережею центрів для надання допомоги хворим на серцево-судинні захворювання. Це означає, що кожен медзаклад матиме необхідне устаткування. Цей процес вже розпочато, а щоб його завершити держава виділяє 80,8 млн. грн.

Важливо, що передбачено видатки обсягом 922,6 млн. грн. на розвиток системи екстреної медичної допомоги в усіх регіонах, зокрема на придбання спеціалізованого санітарного транспорту. Вони нарешті з’являться не лише на рекламних бордах, а й в реальному житті.

Ще один плюс цього проекту Держбюджету – те, що залишки коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 01.04.2020 р. зберігатимуться на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я.

Тепер про мінуси.

Найперше - цей Уряд перейняв звичку від «попередників» закладати «несподіванки» у розділі «Прикінцеві положення» законопроєкту про Державний бюджет України. 

Так, попередній уряд пропонував зупинити дію надзвичайно важливих норм Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” про те, що:

-  обсяг коштів Державного бюджету України для реалізації програми медичних гарантій повинен щорічно визначатись в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 % ВВП;

-  при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компонента оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250 % середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні

Цей склад Уряду пропонує застосовувати ці нормиу порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів. Тобто, у ручному режимі.

Ці норми Закону я відстоювала ще на етапі його ухвалення.

Попередньому уряду я не дозволила їх скасувати, а для цього уряду ці норми Закону були головним аргументом для формування видатків на реалізацію програми медичних гарантій у процесі розробки проекту Держбюджету на 2020 рік не менше, ніж 5% ВВП. 

Я дуже сподівалась, що цей уряд скористається можливістю збільшити видатки на охорону здоров’я відповідно до чинного Закону, але…..

Хочу звернути увагу на те, що за офіційною інформацією Державної служби статистики України, середня заробітна плата у липні цього року становила 10 971 грн., а це означає, що мінімальна заробітна плата медичних працівників закладів охорони здоров’я, з якими буде укладений договір з НСЗУ у наступному році, мала б становити не менше, ніж 27 427 грн.

А це означає, що така мінімальна заробітна плата повинна була враховуватись при розрахунку тарифів на медичні послуги програми медичних гарантій.

Тарифи на медичні послуги за програмою медичних гарантій хочу надати в оригіналі на підтвердження того, що вони розроблені тільки для певних медичних послуг і в них не враховано підвищення заробітної плати медичним працівникам.

На останок: проєкт Держбюджету на 2020 рік кращий, ніж Держбюджет цьогорічний. Сподіваюсь, що нова модель фінансування, яку застосовуватимуть для усіх видів меддопомоги буде не гіршою, ніж та, яку вже випробували цьогоріч на рівні первинної меддопомоги. Мова йде про оплату медичних послуг терапевтам, педіатрам і сімейним лікарям. Бо це добре і для пацієнтів, і для лікарів.

На жаль, програма медичних гарантій запуститься лише з 01.04.2020 року, хоча Закон про держфінгарантії вимагає запустити її з 01.01.2020 року. Субвенції – це добре, але виконувати Закон набагато краще.

Сподіваюсь, що новий склад парламенту прийме до уваги мінуси проєкту Держбюджету - 2020 та виправить його на краще.