Повернення до управління «колишніх» може послабити підтримку України з боку США

Намагання старих-нових політиків повернути собі сфери впливу, зокрема над судовою владою, може обернутися для України не стільки загрозою від Росії, скільки втратою підтримки зі сторони США.

Тривалий час один з найголовніших міжнародних партнерів для України є Сполучені Штати Америки. США для України мають стратегічне значення, а Україна для США – це зона постійних інтересів на геополітичній карті світу. Останні роки США послабило свій плив на певні політичні сили та їх лідерів, але не випускають з уваги стратегічні напрямки, де вони вбачають для себе особливу тактичну і стратегічну цінність. Вони декларують, що налаштовані створити довгостроковий демократичний фундамент шляхом конституційних реформ і реформування державного управління у ключових галузях. Окреслені США пріоритети чітко демонструють, що акцент і надалі робитиметься на боротьбі з корупцією, і саме в правоохоронній системі та системі правосуддя. Після приходу «Американоцентричного» президента Дональда Трампа, США ще більше сконцентрувалися на вигідних для себе галузях, на які вони мають вплив. Зокрема представники американського бізнесу називають три ключові перешкоди для роботи в Україні, а саме — корупція, погана судова система та бюрократичні перепони. Вони постійно наполягають посилити боротьбу з корупцією через активізацію правоохоронної системи і системи правосуддя. Вже неодноразово та досить чітко вони давали зрозуміти, що саме боротьба з корупцією є для них індикатором спроможності України до якісних змін. Зокрема, передусім йдеться про боротьбу з корупцією в судовій системі.

В останніх діалогах зі США наголос все частіше ставиться не настільки на інституціях, як на людях від яких вони залежать. Саме тому повернення «колишніх» і їх бажання отримати контроль над цілими напрямками - є загрозою для всієї співпраці з Сполученими Штатами.

Одним з яскравим прикладів таких загроз - є повернення в Україну, та надзвичайно активна діяльність Андрія Портнова. З того, що ми бачимо в публічній площині – то це особиста «вендета» над Петром Порошенко, але стратегічна мета, це отримати максимальний вплив на всю судову гілку влади в Україні. А ми знаємо, що вплив на судову систему – це прерогатива США, особливо в стратегічно важливих для неї країнах, до яких відноситься і Україна.

Через свої намагання  отримати вплив на українські суди, Портнов кидає особистий виклик Вашингтону, який всіляко координував проведення судової реформи в Україні. Цілком можливо, що з американських пагорбів у світлі останніх подій - діяльність Портнова виглядає ледь не захопленням українських судів Кремлем. Але є глибоке переконання, що американці цього просто не допустять. США не йдуть з України, як не пішли свого часу, наприклад, з Грузії. Приклад Грузії показує, що США не залишають країну навіть в разі політичної поразки своїх прихильників.

Якщо наприклад, суди під впливом Портнова стануть керованими як за часів Порошенко, або навіть більше, то США проведуть другу, або навіть третю судову реформу. Остання судова реформа йшла під чітким патронатом США. Багато хто, вже з новопризначених суддів, мають пам'ятати співбесіди в посольстві США, а тому судді, які потраплять під подібний вплив, можуть в наступний раз і не обратися. В разі кризи, або особистої загрози для себе, Портнов знову поїде з країни, а проблеми довіри і небажання продовжувати свою підтримку і співпрацю залишаться. На разі вже відомо, що у ФБР достатньо інформації про Портнова, починаючи з його співпраці з Газпромом, закінчуючи контактами з багатьма олігархами, які дуже «цікавлять» США, починаючи з Ігоря Коломойського, якого адвокат Дональда Трампа Рудоль Джуліані навіть називає «Кримінальним олігархом».

Американці люблять бачити результати своїх старань, і в цьому розрізі Україна має продемонструвати, що вона здатна на якісні зміни. Саме тому для США при теперішній зміні влади показовими будуть кроки щодо реального посилення та незалежності судової системи України.

А в разі відсутності такого прогресу ми можемо не настільки отримати проблеми з боку Росії, скільки послабити свої позиції на заході.