Тонка межа між ілюзіями та реальністю

За даними МВС , злочинність в Україні знижується. Та чи є в цьому заслуга керівництва МВС?

В епоху постправди маніпулювати суспільною думкою стало дуже легко. Об`єктивна інформація та підтверджені факти тепер не є абсолютною цінністю. Щоб люди повірили вашій інформації, достатньо її якомога частіше озвучувати в найбільш тенденційній формі. Головне – достукатися до емоцій людей, а раціональні судження та розум – нехай відпочинуть.

Якщо вірити статистиці, то серед численних перемог України останніх 5 років є зниження рівня злочинності . Про це не забуває постійно нагадувати керівництво МВС в особі Арсена Авакова. Про такі заслуги не забув навіть Ігор Коломойський, який назвав очільника МВС найкращим міністром останніх років.

У 2018 році загальний рівень злочинності в Україні знизився на 8%. При цьому кількість тяжких і особливо тяжких злочинів із загального числа кримінальних правопорушень зменшилася на 11%. Загалом правоохоронці розкрили понад 148 тис. злочинів. Зокрема, упродовж трьох кварталів 2018 року поліція розкрила понад 148 тисяч кримінальних правопорушень. Питома вага розкритих умисних вбивств зросла до 92 відсотків у порівнянні із  89 відсотками в 2017 році.

Усі ми любимо хороші новини, особливо якщо вони безпосередньо стосуються безпеки та захищеності громадян. І на перший погляд , статистика МВС не може не радувати. Та чи можна їй довіряти?

Не треба забувати слова Марка Твена: «Є брехня , є нахабна брехня, а є статистика».  А Гюстав Флобер вважав статистику найточнішою з усіх неточних наук.

Іноді достатньо лише вийти на вулицю, щоб перевірити достовірність «хороших новин». Повсюдна реклама наркотиків на стінах і тротуарах. Посилання на канали одного відомого месенджера, де торгують кайфом,  стали візитною карткою українських міст. У моєму рідному Бердянську я був свідком  справжнього зомбі-апокаліпсису – від дії метадону його любителі перебували в стані ступору та нагадували живих мерців. І бачили цю картину діти з навколишніх шкіл і дитячих садків. І це не проблема одного лише конкретного міста! Мало не в кожному населеному пункті є так звані «ігрові пункти»  з закритими рекламою вікнами, які фактично є замаскованими нелегальними казино. І вони спокійно собі працюють і нікого не бояться.

А ще в Україні заборонені проституція та порнографія. Але наївно буде вважати, що в цих сферах у нас ніхто не працює та не заробляє грошей. Просто подібна діяльність ефективно «кришується», а будь-які спроби лібералізувати ці сфери та створити умови для їх контролю та регулювання припиняються лобістами тіньового бізнесу.

Мало того, в Україні процвітає аграрне рейдерство. Новини про те, що десь щось у когось захопили вже перестали дивувати. А постраждалі від цих злочинів як один говорять про те, що правоохоронні органи їх не захищають. Статистика рейдерських захоплень за офіційними даними Генпрокуратури зростає. 1 690 рейдерських атак за 5 років, з них - 654 випадки в 2018 році

Можливо, деяка статистика від МВС відповідає дійсності. І кількість розкритих злочинів збільшилася, і якість превенції правопорушень підвищилася.

Але реальність, з якою мають справу звичайні громадяни не зовсім співпадає з переможними реляціями наших міністрів.

По-перше, усім відповідальним державним діячам варто уникати «запаморочення від успіхів». Бо після цього можна мати справу з нехлюйством і безвідповідальністю.

По-друге, українським чиновникам нарешті треба відходити від старої , ще радянської, хвороби під назвою «абсолютна довіра до статистики, яку роблять підлеглі».  Практика довела, що така довіра призводить до катастрофічних наслідків як для окремих посадовців, так і для всієї країни.

І найголовніше – правоохоронні органи та їх керівництво повинно нарешті стати аполітичною структурою. Бо коли вони починають займатися політикою, безпека та спокій громадян відходять на другий план.