Популізм зашкодить демократії в Україні

Світовий досвід доводить , що популізм може зашкодити розвитку демократії і навіть призвести до авторитаризму.

Популізм крокує нашою планетою. Чотири найбільші за населенням демократії світу мають на чолі популістів: Нарендра Моді в Індії, Дональд Трамп у Сполучених Штатах, Йоко Відодо в Індонезії та Жаїр Болсонаро в Бразилії.

Керівництво держави можна назвати популістським за такими критеріями: 1) перед виборами воно наголошує на тому, що еліти й «сірі кардинали» політики працюють проти інтересів простих людей і 2) З моменту, коли популісти стають «голосом» простих людей, вони виправдовують цим їх діяльність у стилі «мета виправдовує засоби».

Цим критеріям значною мірою відповідають меседжі виборчої кампанії переможця президентських виборів-2019 Володимира Зеленського. Тому потрібно розуміти, до яких наслідків може призвести популізм.

Журнал The Atlantic провів цікаве дослідження 46 політичних лідерів-популістів та популістських політичних партій, які були у владі в 33 демократичних країнах між 1990 роком і сьогоденням. Результати були насторожуючими : популісти дуже здібні в утриманні при владі та можуть бути суб`єктом небезпеки для демократичних інститутів.

У середньому звичайний демократичний уряд перебуває при  владі 3 роки. Через 6 років після перших виборів 4 з 5 непопулістських урядів втрачають владу.  Популісти ж здатні утримувати владу протягом більш тривалого часу – в середньому вони перебувають при владі 6 з половиною років, тобто вдвічі довше, ніж непопулістські уряди.

Популісти не лише з більшою вірогідністю здатні переобиратися на виборах один або два рази. Вони також з більшою вірогідністю можуть перебувати при владі більше ніж 10 років! Через 6 років після першого обрання, лідери-популісти мають в два рази більше шансів, ніж лідери-непопулісти, залишатися при владі. Через 12 років після першого обрання , вони таких шансів мають в 5 разів більш, ніж лідери, які уникають використання популізму.

Тривожним є і той факт, що в період 1990-2015 рр. лише незначна кількість популістів пішла з влади в результаті нормальних демократичних процедур.

17% популістів пішли з влади внаслідок поразки у вільних і прозорих виборах. Інші 17% зробили це після закінчення законного терміну повноважень. 23% популістів були усунені від влади за більш  серйозних обставин – внаслідок імпічменту або примусу до відставки. Інші 30% популістів досі залишаються при владі.

Ще однією особливістю популістів при владі є схильність до переписування законів на їх користь. Вражаючі 50% популістів, які здобули керівні позиції в державі, переписують конституцію , зокрема з метою подовження терміну президентської каденції або зниження ефективності системи стримувань і противаг.

Негативним проявом популістів при владі є і те, що вони схильні використовувати мас-медіа в якості інструменту маніпулювання суспільною думкою з метою утримання влади.

У випадку здобуття популістами влади ще більше зростає роль громадянського суспільства з точки зору його контролю над діяльністю політиків. Саме від нього залежатиме те, наскільки серйозні збитки матиме держава від їх діяльності.

Так чи інакше , популізм є загальносвітовим трендом для демократичних країн світу. І те, що Україна до нього приєднується є свідченням того, що незважаючи на роки війни нашій державі вдалося зберегти цінності демократії. Тепер головним завданням для українських громадян є максимальна мобілізація громадянського суспільства для контролю політиків, які прийшли до влади популістськими методами.