Ми отримали повномасштабні наслідки привчання виборців до «телевиборів»

Легітимність результатів президентських виборів дійсно під загрозою – і через віру громадян в «казочку про слугу народу», і через пряме втручання Росії. Навіть не скажеш одразу, що гірше.

          Переважна більшість кампаній партій та політиків відбувається «в телевізорі», основний складник передвиборчої кампанії – це інформаційна кампанія в ЗМІ і на телебаченні. І от тепер ми маємо повністю віртуального кандидата – без жодного реального прототипу в житті. На жаль, гру почали одразу за найвищими ставками – щодо посади президента.

          Цілком праві ті, хто каже, що перевага Зеленського – відсутність будь-якої позиції. Тому кожен домислює своє власне, присвоюючі якісь риси образу кіношного «Голобородька» - а не конкретного Володимира Зеленського з конкретною біографією, досвідом, вчинками, зв’язками.

          Тому, власне, Зеленський і ухиляється старанно від будь-яких дебатів, публічного заявлення власної позиції щодо конкретних проблем, від зобов’язань і конкретних обіцянок. Бо це викривить вигадані образи в уяві мільйонів виборців. І вони можуть передумати голосувати.

     Це прекрасно розуміють європейські політики та експерти – але цього так і не вдалось поки донести до пересічного українського виборця. Що йому дали «чисту дошку» - щоб розмальовував за власним вподобанням і віддав голос витвору власної уяви. The Economist пише, що у разі перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, українцям може бути складно і надмірна кількість зброї на руках може привести до непередбачуваних наслідків. Видання зазначає, що плани Зеленського досі невідомі, бо сам кандидат поки представив тільки розпливчасті обіцянки зберегти курс на євроінтеграцію, поліпшити інвестиційний клімат і завершити війну на Донбасі. Західних дипломатів лякає його непідготовленість. Багато хто побоюється, що Володимир Путін з'їсть його як плитку шоколаду.

          Реальні перспективи, реальні вчинки, рішення, реальні зобов’язання перед олігархами кандидата Зеленського непокоять не тільки європейців – вони непокоять і мене, і моїх колег в парламенті. Бо ми бачимо, що просто немає на що спертись у прогнозуванні його дій. І, відповідно, наших дій як народних депутатів, делегованих у владу мінімум десятками тисяч людей кожен. Ми просто не знаємо, чого очікувати від цієї особи. Але, дивлячись на його проросійський продукт, на його російський бізнес, на його фінансування з бюджету Росії, ми очікуємо найгіршого. Як і європейські політики.

          У вибори в Україні на кожному етапі активно втручається Росія – найрізноманітнішими засобами, із залученням величезних ресурсів. І знаєте, я не поручусь, що «оживлення Голобородька» також не є складником цієї кампанії Кремля з дискредитації української державної системи. «Та вони неспроможні відрізнити казочку від реалій – для них суверенітет зайвий!».

          Це дійсно може серйозно дискредитувати нас перед нашими зарубіжними партнерами й союзниками. На тлі війни і реальної небезпеки розширення окупованих територій внаслідок дій Зеленського, якщо цю технологію все ж вдасться успішно реалізувати, - можна вже цілком серйозно говорити про загрозу зникнення держави Україна.

          Виборцям варто дуже серйозно замислитись – чи варте їхнє бажання продемонструвати невдоволення таких наслідків.