Наприклад, можна сформулювати нову статтю про незаконне збагачення у такій редакції:
«Вчинюване особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незаконне володіння, користування чи розпорядження активами в значних розмірах, а так само володіння, користування чи розпорядження такими активами, легалізоване шляхом фінансових операцій чи правочинів для приховання його незаконності,
- карається…».
Будучи покладена в основу нової редакції ст.368-2 КК України, дана доктринальна (принципова) модель криміналізації незаконного збагачення не порушує відповідні норми Конституції України і принципи кримінальної відповідальності в Україні.
Перевага цього формулювання полягає також, зокрема, у тому, що органам кримінальної юстиції немає потреби встановлювати і доводити «незаконність набуття у власність» значних активів, а достатньо встановити і довести відповідно до процедури, передбаченої чинним КПК, «незаконність володіння, користування чи розпорядження» активами в значних розмірах, незалежно від того, у який спосіб відбулося «набуття» цих активів, яким чином вони потрапили у володіння, користування чи розпорядження особи.
Саме це є важливим і актуальним для практики протидії корупції в сучасних умовах.