Тернисті шляхи реформаторів ринку газу і електроенергії

20 февраля 2019, 14:42
член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий
0
74

На зміну періоду п’янкого захоплення реформою сектору газу і електроенергетики України приходить тверезий період обговорення реальних результатів, досягнень та успіхів.

Зазвичай, за хорошою традицією, вже зараз учасники подібних дискусій впадають у певний стан «зради». Мовляв, «шеф, все пропало», реформа не відбулася. Але чи так насправді?

Вслід за обговоренням на високому державному рівні (круглий стіл у Верховній Раді) потягнулись як перші підсніжники інші громадські обговорення. На жаль, не завжди вдається особисто брати участь у подібних цікавих дискусіях. Але при нагоді обов’язково цікаво переглянути відео або послухати аудіо таких зустрічей. Власне, пізнавальна розмова вийшла у ході круглого столу «Ділової столиці» із промовистою назвою: «Ринок електроенергетики VS ринок газу. Яка енергетична модель потрібна Україні?» (https://korrespondent.net/url.hnd?url=http%3a%2f%2fwww.dsnews.ua%2fpolitics%2fkruglyy-stol-ds-rynok-elektroenergetiki-vs-rynok-gaza--14022019110100)

Хороше питання, яке завжди буде актуальним, оскільки ринки газу і електроенергії ніколи не стоять на місці, а завжди змінювалися. Водночас, дивно чути таке питання навіть у якості дискусії, оскільки іще п’ять років тому політичні зміни визначили хід розвитку, а саме реформи енергетичних ринків України. І саме тоді – у 2014-2015 рр. – потрібно було би проводити такі дебати і дискусії. А зараз можна говорити радше про виконання законів «Про ринок газу» і «Про ринок електроенергії». І звичайно про їх вдосконалення.

Після перегляду відео дискусії зробив для себе висновок, що головним лейтмотивом з боку частини учасників стала констатація того, що із реформою щось не так і навіть пролунали думки про певний саботаж. На цьому місці стало навіть цікаво, оскільки зовсім недавно я також задався питанням, що давно було на поверхні: а хто ж таки у нас несе відповідальність за реформи ринку газу і електроенергії? Тобто, відповідні структури мали би не допустити «саботажу» чи перешкод для реформи.

Попри все у ході розмови було озвучено дійсно багато цікавих обставин реформи ринку газу і електроенергії. Насамперед, це стосувалося монополізму, який присутній на обох ринках. Так, Андрій Курмас, заступник голови Асоціації газового ринку, взагалі констатував, що факт існування монопольних підприємств на ринку газу і електроенергії – це не суперечить конкурентному і ліберальному ринку: «Якщо ми говоримо про мережі. Я погоджуюся, що монопольні підприємства все-таки мають бути, це виключно системні чи інфраструктурні підприємства, які володіють розподільними мережами, які володіють магістральними мережами. Чому так? Це у всьому світі, в Європейському Союзі те саме. Оскільки тільки так можна здешевити їхні послуги. Якщо починати дробити мережі на певних власників. На ринку газу були приклади, вони трохи є. Був час, коли НКРЕКП надавала ліцензії більш малим розподільним компаніям. Все це призводило до того, що із-за того, що структура тарифу таким чином складається, що це затрати, керівники, головні інженери, тобто доля управлінців, доля матеріальної бази на 1 кубометр була набагато більша, ніж це може дозволити монополія».

В унісон із паном Курмасом про монополізм висловився і знаний громадський діяч та колишній член НКРЕКП Андрій Герус. Зокрема, пан Андрій констатував факт того, що в Україні монополія є регульованим «ринком» з боку держави: «У нас монополія на сьогоднішній день регулюється. У нас є НКРЕКП. Якщо ми говоримо про оптовий ринок електричної енергії, то він на сьогоднішній день регулюється регулятором». Хоча, зовсім недавно під час розгляду справи про зловживанням монопольним становищем компанією ДТЕК в АМКУ, Андрій Герус не звертав увагу на факт «регульованості» монополій в Україні. Але безумовно, що будь-який прогрес, розвиток думки має викликати виключно повагу.

Власне, у ході круглого столу Андрій Герус резонно зауважив, що монополії-то бувають різні: «Тут спочатку потрібно розділити монополістів на два види. Перший – це природні монополісти, другий – це штучно утворені монополісти. Якщо говорити про природні, то в них дійсно є економічний сенс в їх існуванні, тому що якщо буде не природний монополіст, а багато дрібних компаній, то постійні затрати на одиницю товару або на одиницю послуги будуть виростати настільки, що кінцевий споживач буде переплачувати. Природні монополії мають своє економічне обґрунтування, чому вони існують. Це мережі перш за все, мережі газові, електричні, вода, тепло. Якщо ж говорити про звичайні компанії, то так, звісно, на сьогоднішній день є в Європі відповідні рекомендації. Перш за все, вони говорять, що той, хто володіє товаром, продає товар, не може володіти мережами».

Хоча особисто мені згадалися інші оцінки монополізму буквально іще місяць тому, коли стало відомо про купівлю ДТЕК компаній «Київобленерго» та «Одесаобленерго». Тоді Андрій Герус навпаки стверджував, що у такий спосіб відбувається монополізація мереж та роздрібного сегменту. Проте, зараз визнає, що все таки цей сегмент ринку належить до природньої монополії.

Насправді, не бачу нічого страшного у видозміненій позиції чи то Андрія Геруса, чи будь-якої іншої людини. «Хомо сапієнсу» властиво розвиватися і з часом навіть осягнути глибинні процеси, які відбуваються у природі, у суспільстві, в енергетиці. Можна сказати, кожна людина поступово доростає до свого особистого енергетичного «дао».

Насамкінець звернув би увагу на слова голови біржового комітету Української енергетичної біржі Олексія Дубовського про ймовірне перенесення термінів нового ринку електроенергії. Пан Дубовський провів неоднозначні аналогії із ринком газу: «Починаючи з ринку газу, можу сказати, продовжуючи тему про перенесення. Одним з елементів реформ повинен був бути запуск щодобового балансування. Але в Україні ця щодобовий балансування мала запрацювати 1 травня минулого року в тестовому режимі, в бойовому режимі з 1 серпня. Потім був перенесення на 1 жовтня. Потім був перенесення на 1 грудня. Зараз перенесення на 1 березня. Тобто, ви бачите, вже п'ять переносів».

Власне, саме у контексті затягування подобового балансування і була висловлена думка Олексієм Дубовським про ймовірний саботаж реформи на ринку газу реформи, а також про часткову неготовність реформи ринку електроенергії: «Мені особисто здається, що є певний саботаж. На рівні кого цей саботаж, треба більш детально розбиратися. Пару слів про ринок електроенергії. Абсолютно згоден з колегою, що швидше за все 1 липня він не відкриється, оскільки неготовність «Укренерго» та «Енергоринку» з програмного забезпечення, про який говорить ринок, поки все-таки присутня. Але, тим не менше, будемо сподіватися, що все-таки колись цей ринок відкриється».

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: газ,электроэнергия,рынок
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.