Запровадження воєнного стану є необхідною реакцією України

Більшість тих, хто сьогодні голосно обурюється вимогами Президента запровадити воєнний стан, попередні роки так само голосно обурювались відсутністю воєнного стану. Хронічна «зрада».

Запровадження воєнного стану, крім іншого, продемонструє союзникам серйозність наших намірів. Дотепер, через об’єктивні причини, ми повною мірою не чинити так, як належить за військової агресії. Ми поступово звільнялись від ланцюгів минулих зобов’язань: спочатку від енергетичної залежності, від виробничої залежності, передусім у сфері оборонної промисловості, авіаційного та космічного будівництва. Тоді по частинах почали звільнятись від економічної залежності.  Саме ці обмеження, а також елементарна військова слабкість і стримана позиція зарубіжних партнерів чотири з половиною роки не дозволяли нам навіть оголосити воєнний стан в окремих районах. 

Але тепер ситуація змінилась – як в економічній, так і в оборонній, і в міжнародній сфері. На сьогодні запровадження воєнного стану спрацює на Україну, а не проти нас. Тих політиків і депутатів, хто на сьогодні виступив проти запровадження воєнного стану, умовно можна поділити на дві групи: відверті колаборанти, що працюють на ворога, - та просто недалекоглядні маніпулятори, котрі ще й пробують «скористатись моментом» заради власної вигоди, насправді втрачаючи будь-які перспективи. Та й більшість тих, хто сьогодні голосно обурюється вимогами Президента запровадити воєнний стан, попередні роки так само голосно обурювались відсутністю воєнного стану. Там хронічна «зрада», незалежно від ситуації.

Щодо воєнного стану просто як методу скасувати виборів президента – ця версія взагалі не витримує критики. Президент запропонував введення воєнного стану на 30 днів, а це ніяким чином не вплине на строки виборів. Якщо ж воєнний стан буде запроваджено на 60 діб, то це до 25 січня. При тому рішення щодо початку виборчої кампанії ВР згідно закону має прийняти до 21 грудня з тим, щоби 31 грудня почалась 100-денна кампанія. Тобто, щоб дотриматись закону і забезпечити всім кандидатам рівні умови, достатньо буде зсунути дату виборів з прописаної в законі останньої неділі березня приблизно на останню неділю квітня (якщо воєнний стан не буде продовжено після 25 січня). Воєнний стан може зсунути дату виборів, однак не може обмежувати громадянські права учасників виборів після завершення воєнного стану. Тому все, фактично, продовжиться з того ж місця, де припиниться через воєнний стан.  

Так, ми всі розуміємо, що воєнний стан вже сам по собі означатиме певні переваги Головнокомандувача порівняно з іншими претендентами на посаду президента. Тому в політикумі стільки невдоволення. А якщо в межах воєнного стану ще й буде запроваджено належну цензуру, тотальні і прискіпливі перевірки й закриття всіх бізнесів і медіа, в будь-який спосіб пов’язаних з державою-агресором, СБУ прийде із запитаннями до кожного політика, хто контактує з ФСБ чи може підозрюватись в таких контактах... В такому випадку паніка в проросійському сегменті політикуму сягне неймовірних величин – там і до погроз суїциду може дійти, якщо в анамнезі забагато порушень закону і жодні статуси вже не прикриватимуть.