«Вивчайте матчастину!»

Закон не має зворотної сили

Тривалий час точиться дискусія навколо питання доцільності не продовження Україною Договору про дружбу і співробітництв з РФ. Учасники цієї суперечки прагнуть перевести її в площину «зрада-перемога». А, можливо, відповідь варту шукати у юридичній площині? Може варто уважно прочитати текст «Віденської конвенції про право міжнародних договорів». Або хоча б статті 28, 43 та 70 цієї Конвенції. Спеціально для адепті «секти суцільної зради»:

1. ЗАКОН в тому числі і у міжнародній сфері НЕ МАЄ ЗВОРОТНОЇ СИЛИ:

Стаття 28

Договори не мають зворотної сили. Якщо інший намір не випливає з договору або не встановлений в інший спосіб, то положення договору не є обов'язковими для учасника договору щодо будь-якої дії чи факту, які мали місце до дати набрання договором чинності для визначеного учасника, або щодо будь-якої ситуації, яка перестала існувати до цієї дати.

2. Навіть коли договір розірваний/не продовжений сторони зобов’язані виконувати норми міжнародного права:

Стаття 43

Зобов'язання, які мають силу на підставі міжнародного права, незалежно від договору. Надійність, припинення або денонсація договору, вихід з нього одного з учасників або зупинення його дії, коли вони є результатом застосування цієї Конвенції або положень самого договору, жодною мірою не зачіпають обов'язок держави виконувати усяке написане в договорі зобов'язання, яке має силу для неї відповідно до міжнародного права, незалежно від договору.

3. Розірвання/не продовження не впливає на права, зобов’язання, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.

Стаття 70

Наслідки припинення договору Якщо договором не передбачено інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції: а) звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому;b) не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників які виникли в результаті виконання договору до його припинення.