НОВА ВИБОРЧА СИСТЕМА НАДАСТЬ ВИРІШАЛЬНЕ СЛОВО ВИБОРЦЯМ

«Кожен має право на помилку, щоб громадяни мали можливість цим правом скористатися, проводяться вибори», - Е. Маккензі.

Одна із ключових ознак демократичного ладу в країні – регулярні, прозорі, змагальні вибори, за допомогою яких виборці формують органи, які приймають найважливіші політичні рішення у державі.

З моменту проголошення Україною незалежності, було проведено вісім парламентських виборів, із застосуванням 3-х типів виборчих систем.

Сьогодні в Україні діє змішана виборча система: 50% – система переважної більшості (мажоритарка), 50% – пропорційна система з закритими списками.

У чому ж неефективність цієї виборчої системи?

По-перше, на мажоритарному окрузі перемагає той, хто одержує більшість голосів виборців. Навіть якщо, загальна кількість голосів становить менше 20%, а відтак, решта  – 80% голосів ігноруються.

По-друге, так звана, мажоритарка в Україні створює широкі і без того можливості для підкупу виборців та фальсифікації результатів.

По-третє, більш сприятлива до застосування адміністративного ресурсу, а значить приносить провладним політичним партіям більше місць в парламенті і сприяє систематичному переобранню одних і тих самих депутатів в одномандатних округах.

По-четверте, коли ми голосуємо за партію на виборах, ми не впливаємо на її персональний склад, який висувається до Верховної Ради. Цей список закритий і формується, як правило, після подолання прохідного бар’єру. Таким чином, виборець, голосуючи, має на меті підтримати кандидата, який працював на окрузі, а в результаті – у квотний список він не потрапляє.

За такої виборчої системи, вагомим фактором стають гроші, а не ідеї чи репутація кандидата або політсили.

Відкриті списки, можуть не просто змінити правила гри, а повністю оновити якість українського парламенту. Вони передбачають, можливість виборця віддати свій голос і за конкретну партію, і за конкретну людину в цій партії, тим самим формуючи персональний склад парламенту на основі рейтингу. Таким чином, політсили будуть зацікавлені у залученні регіональних лідерів, що дозволить новим обличчям та ідеям увійти у політичний процес. За такої виборчої системи, почне працювати просте старе правило ринкової економіки: конкуренція породжує якість.

Недоліки мажоритарної виборчої системи проявляються не тільки в Україні. Світовий досвід свідчить, що за останні 10 років,  зменшується кількість країн, які застосовують цю виборчу систему. А такі країни як Великобританія та Канада, які застосовували 100%-ву мажоритарну систему вже ведуть дискусії про необхідність відмовитися від неї.

Звісно, відкриті списки неможна назвати панацеєю від політичної корупції, фальсифікації та недобросовісних маніпуляцій. Але це реальний  шанс створити реальну конкуренцію не лише між політичними гравцями у межах округу, а й у межах однієї партії. Окрім цього, нова виборча система надасть вирішальне слово виборцям.

Лідер політичної партії «ОСНОВА» та народний депутат Сергій Тарута є співавтором законопроекту №7366-6, яким передбачається проводити вибори на основі пропорційної виборчої системи з голосуванням за виборчі списки партій і блоків в загальнодержавному виборчому окрузі.

У законопроекті пропонується формувати відкриті партійні списки для виборів на пропорційній основі через механізм праймеріз. Фактично мова йде про те, що прихильники тієї чи іншої партії, яка бере участь у виборах, напередодні виборів формують її список за допомогою попереднього голосування за кандидатури претендентів.

Ще один важливий параметр, пропонований в законопроекті 7366-6 – це спрощення процедури реєстрації виборців через особистий електронний кабінет, а відтак, і самостійне визначення місця голосування. Такий механізм дозволить взяти участь у виборах тим людям, хто в силу різних об’єктивних причин не може проголосувати за місцем реєстрації.

У партії «ОСНОВА» переконані, що наступні вибори до Верховної Ради повинні проходити без мажоритарної складової, а з використанням пропорційної системи з відкритими списками. За рахунок нової виборчої моделі, вдасться не тільки підвищити якісний склад парламенту та уряду, а також рівень їх легітимності.