Ухвалення закону про Антикорупційний суд автоматично не знищить корупції

8 июня 2018, 17:59
голова Аграрної партії України
0
148

Ухвалення парламентом закону про Вищий антикорупційний суд – серйозний крок країни вперед, на який ми очікували майже два з половиною роки.

Однак важливо, щоб розбудова антикорупційної вертикалі не перетворилася на ще одну імітацію, як це вже неодноразово було на практиці.

Учора нарешті Верховна Рада затвердила 315-ма голосами у другому читанні та в цілому проект Закону №7440 «Про Вищий антикорупційний суд», на ухваленні якого наполягали  й українське суспільство, і міжнародна спільнота. Появу цього документа можна вітати. Адже так хочеться вірити, що дійсно зроблено великий крок уперед на шляху реальної боротьби з корупцією, що процес розбудови в нашій країні ефективної антикорупційної вертикалі нарешті вийде на фінішну пряму.

Однак факти – річ уперта. А нині кілька запитань, пов’язаних із функціонуванням Антикорупційного суду, поки що залишаються без відповіді. По-перше, чому український парламент демонструє «консолідовану волю» лише з-під палки? Адже для того, щоб голосування нарешті відбулося, втрутитися в процес довелося не лише українському суспільству, а й усій світовій спільноті. Заяви послів Великої сімки, ультимативна заява щодо неотримання міжнародної допомоги від Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Марі Йованович напередодні голосування – все це не залишало вибору ні українським парламентарям, ні Президенту, який особисто приїхав у Верховну Раду задля забезпечення позитивного голосування. Та й той факт, що навіть після заохочувального виступу гаранта додаткові консультації у профільному комітеті та фракціях максимально затягнули, свідчить лише про одне – торги не припинялися ні на мить, а ставки були надзвичайно високі.

По-друге, актуальним залишається запитання про те, який же Антикорупційний суд створено в Україні. Для серйозного аналізу потрібно щонайменше побачити, в якій редакції документ потрапить на підпис Президента. В такому доленосному для країни законі важливе все – кожне формулювання, кожне слово, кожна кома. Лише побачивши остаточний текст, ми зможемо зрозуміти, який Антикорупційний суд матимемо. Чи дійсно враховані зауваження Венеційської комісії, міжнародних партнерів, яким буде розподіл повноважень, яку роль відіграватиме Рада міжнародних експертів? Поки що про досягнення компромісу в цих питаннях говорять тільки українські можновладці. Європейці вітають же щойно ухвалений закон з обережністю, вказуючи на необхідність ретельного ознайомлення із самим документом.

По-третє, найголовніше – чи стане його затвердження реальним кроком до формування дієвої антикорупційної вертикалі. Слід враховувати, що процес практичного створення Вищого антикорупційного суду, навіть попри появу закону, може серйозно затягнутися. І хоча Президент у парламенті вже заявив про завершення формування антикорупційної інфраструктури, необхідно розуміти, що з моменту ухвалення документа парламентарями до моменту, коли ВАС почне працювати, може пройти досить тривалий час – щонайменше кілька місяців. Зокрема, Президент повинен подати, а Верховна Рада – ухвалити ще один законопроект, який передбачить створення Вищого антикорупційного суду із місцезнаходженням у Києві, що є вимогою Конституції. І тут багато залежатиме від активності громадянського суспільства та міжнародних партнерів, які, на превеликий жаль, нині значно більше зацікавлені у створенні дієвого Антикорупційного суду в Україні, ніж наша влада. Ба більше – ризиків того, що під час реалізації цю ініціативу зможуть перетворити на фарс, теж відкидати не слід. Ми вже бачили, як можна «поховати» корисні антикорупційні ініціативи на прикладі діяльності НАЗК. І доки система не буде готова до здійснення реальних перетворень, очікувати від неї дієвої боротьби досить складно. А сама процедура ухвалення закону показує, як стара система не поспішає боротися із корупцією.

І, по-четверте, відкритим залишається питання довіри до української влади і з боку українського суспільства, і з боку міжнародних інституцій. Наша влада, як завжди, поспішає рапортувати про виконання досягнутих домовленостей і про демократичні перетворення в державі. Однак реакція міжнародних партнерів уже чітко свідчить про те, що довіра до її слів дедалі слабшає. Я уважно стежу за реакцією світу на схвалення законодавства щодо Антикорупційного суду. І що ми бачимо? Замість фанфар і пафосних слів – стримані вітання від двох інституцій, решта – в очікуванні. На сьогодні лише Венеційська комісія Ради Європи та Німеччина в особі речника МЗС (не канцлера!) привітали Україну з ухваленням нового закону. Інші основні гравці – МВФ, США, G7, Європейський Союз, Світовий банк – завмерли в очікуванні та відверто говорять про те, що чекають на фінальний текст документа, щоб зрозуміти, наскільки він кореспондується з вимогами Міжнародного валютного фонду та досягнутими домовленостями. У МВФ так і сказали: «Фахівці МВФ проведуть аналіз документа на предмет його відповідності домовленостям, досягнутим у контексті програми реформ, яку підтримує Міжнародний валютний фонд».  «Ми чекаємо остаточного тексту закону, щоб вивчити його», – йдеться у заявах ЄС. США та G7 просто витримують паузу. А міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, вітаючи Україну з ухваленням закону, чітко попередив: міжнародна спільнота і надалі пильно стежитиме за реалізацією процесу.

Про ще це все свідчить? Про те, що нинішня влада втратила довіру не тільки українського суспільства, понад 80% представників якого, згідно із соціологічними опитуваннями, вже не довіряють ні парламенту, ні Президенту, – але й міжнародних партнерів. Вони чудово розуміють, із ким мають справу, та чого можна очікувати від цього партнерства. Тому й говорять абсолютно відверто. Як написав єврокомісар Йоханнес Хан у своєму Твіттер-аккаунті: «Радий почути, що Верховна Рада проголосувала сьогодні за створення Вищого антикорупційного суду. Але, як завжди, те, що дійсно має значення, – це імплементація та результати». Тобто ухвалення – це важливо, але імплементація та результати – це критично. Без них Україна й надалі тупцюватиме на місці з дуже прогресивним законодавством, але без реальних змін.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.