ЄБРР прогнозує ріст української економіки у період 2018-2019 років на рівні 3%. Про це йдеться в новій доповіді банку про економічні перспективи регіону його операцій.
Варто відмітити, що ці прогнозовані темпи дещо вищі від тих, які ми мали у 2016-2017 роках – 2,4% та 2,5% відповідно. Разом із тим, існують ряд факторів, які можуть негативно вплинути на даний показник. Серед них, по-перше, президентські та парламентські вибори у 2019-му році, які, по логічним обставинам, можуть внести лепту невизначеності та нестабільності в політично-економічній ситуації в країні; по-друге, невизначеним залишається питання отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду.
Що ж, говорячи про ці розрахунки та прогнози ЕБРР, особисто для мене, як для українського політика, багато позитиву в них не видно. Річ у тому, що при тих темпах падіння економіки, які країна пережила у 2014-2015 роках, темпи ВВП на рівні від 2,4 до 3% є дуже й дуже низькими. Сам ЄБРР відмічає, що не дивлячись на прогнозоване збільшення, темпи росту економіки України залишаються не високими.
Нагадаю, що за два роки (2014 та 2015) Україна втратила половину свого Валового внутрішнього продукту, який впав з 183 млрд.дол.США у 2013-му до 90 млрд.дол.США у 2015-му році. Це просто колосальні втрати, відновити які з темпами росту у 3 % щорічно майже неможливо. Тим більше, що навіть ця цифра залишається під сумнівом з огляду на перелічені фактори.
Усе це говорить про те, що влада, нажаль, не докладає достатніх зусиль для розвитку вітчизняної економіки, не розуміє досконало що потрібно робити, а може і не хоче глибоко перейматись цими надважливими державними проблемами. В будь-якому випадку результат один – економіка майже не рухається і страждають від цього в першу чергу прості громадяни.
Хоч ми і чуємо заяви про структурні та ефективні реформи в державі в усіх сферах, та, по факту, ключові проблеми національного масштабу залишаються невирішеними. І про це говорять не тільки опозиційні політики та експерти – ні, про це говорять в першу чергу іноземні посадові особи та організації.
Ось що, для прикладу, нещодавно сказав про таку сферу, як залучення інвестицій в Україну Глава представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі: "Ми повинні пам'ятати про те, що закони та права на власність повинні виконуватися і повинні захищатися.
Ваша країна має багато великих можливостей для приходу інвесторів, але права власності повинні бути на першочерговому місці. Для цього вам потрібна підтримка саме з боку законодавства, а також вам потрібні правильні судді, які не корумповані". Це тільки одна із подібних заяв по Україні, які постійно звучать від західних партнерів. Хьюг Мінгареллі зазначив, що «нам потрібні», а отже це означає, що не дивлячись на купу антикорупційних органів та величезні витрати на їх утримання, судді та інші органи в Україні як були корумпованими так і залишись. Результат у боротьбі з корупцією нульовий.
Посадовець ЄС зачепив лише тему залучення інвестицій в контексті корумпованості, та чи тільки процесу інвестування заважає дана проблема? Звичайно ні. Корупція в Україні – основа усіх, в першу чергу економічних проблем і по-справжньому долати її, чомусь ніхто не поспішає. Маю надію, що вибори в 2019-му році хоча б щось виправлять. Та не забуваємо про те, що прихід до влади потрібних країні політиків залежить від кожного з нас – громадян України.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.