Анексія Криму ̶ гібридна війна у серці Європи

«Крим – це Україна. Росія порушила міжнародне право, і світ ніколи не прийме цього, як нову норму». Такі підсумки вчорашнього засідання ООН у форматі Арріа, яке скликали за ініціативою зокрема України

Безумовно, своїм вторгненням на Кримський півострів і його анексією Росія не просто знехтувала міжнародним правом – вона зруйнувала всю систему міжнародних відносин,  сформовану після Другої світової війни. Система світової безпеки виявилася неспроможною відповідати на нові виклики. ООН як організація, на яку покладали функції збереження миру та гарантування міжнародної безпеки, виявилася паралізованою. Адже один із постійних членів Ради Безпеки, який має право вето, фактично виступив у ролі країни-агресора.

Ба більше, під удар потрапила вся система ядерного нерозповсюдження.  Світ уперше опинився у ситуації, коли держава, яка добровільно позбулася третього за обсягами ядерного потенціалу, зазнала нападу. І те, що його було скоєно країною-гарантом Будапештського меморандуму, – колосальний підрив довіри до будь-яких гарантій безпеки. Як без них переконувати інші країни скоротити, а тим більше ̶ відмовитись від ядерного потенціалу? Тут досвід України більш показовий, ніж приклади Іраку або Лівії, на які напали після скасування  ядерних проектів.

Україна воює за світову безпеку

По суті, Україна бореться не тільки за свою незалежність, а за світову безпеку. Нині Збройні сили України та добровольці стоять на передовій проти російської армії, яка посідає друге місце у рейтингу найсильніших армій світу Global Firepower-2017, має бюджет 44,6 мільярда доларів США та налічує 798 тисяч осіб. У неї на озброєнні 22,6 тисячі танків і майже 31,3 тисячі броньованих машин, 3794 літальні апарати.

Ця війна лише за офіційними даними забрала життя понад 11 000 українців. Вона призвела до окупації 7% території держави. Ми втратили 20% промислового потенціалу. І конфлікт ще далекий від завершення. Постійних репресій та переслідувань зазнають корінні мешканці Кримського півострова – кримські татари. Цей народ  вдруге за  століття втрачає свою Батьківщину через Росію. Усе населення Криму фактично опинилося в заручниках російської імперської політики. Швидка мілітаризація півострова фактично ставить їхні життя під удар у випадку початку військового конфлікту, який можливий навіть із використанням ядерної зброї. А те, що життя Людини не має жодної цінності для тоталітарних режимів, на жаль, наша історія вже довела неодноразово...

Ракети замість туристів

Замість того, щоб розвивати туристичний потенціал, півострів постійно мілітаризують. Це створює нові загрози безпеці й стабільності у всьому Чорноморському регіоні та за його межами. За період окупації Криму відбулося колосальне нарощення всього російського військового потенціалу. Навіть за найскромнішими офіційними підрахунками кількість бронетехніки збільшилась у 6,6 разу, артилерійських систем – майже вчетверо, бойових літаків і вертольотів – у 2,2 разу, підводних човнів – у 2,5. Лише військових там від 23-х до 60 тисяч. Дедалі частіше з’являються свідчення про розміщення в Криму ядерної зброї. Росія, зрозуміло, цього не підтверджує. Однак Україна уже передала інформацію до НАТО та Європарламенту про 6 ядерних боєголовок, розташованих на півострові.

«Історія вчить тому, що нічому не вчить»

Лише консолідована позиція всієї світової спільноти може зупинити нарощення російської агресії. Згадаймо, що анексія Судетської області Німеччиною не зупинила агресора, а навпаки розпалила апетит Гітлера. Так і нині  ̶  якщо світ дозволить «забути» Крим, то війна почнеться на теренах не лише України, але й, імовірно, всієї Європи. І те, що зараз ми спостерігаємо як ніколи згуртовану позицію провідних європейських держав та їхню готовність протистояти російському авторитарному режиму, – це шанс для України заручитися справді потужною підтримкою та активізувати діалог і щодо повернення Криму, і щодо припинення війни на Донбасі. 

Як бачимо, Європа «прокинулася» тоді, коли Росія почала безчинства безпосередньо на її території. Діяти різкіше потрібно було одразу після анексії Криму. Потурання призвело до того, що гібридна війна розширила свої межі. Уперше із часів Другої світової війни отруйні речовини нервово-паралітичної дії використали на теренах однієї з ключових країн Європи – Великобританії. Отже, нині пробудження відбулося, хоча і в болючий спосіб…

Ми бачимо небувалу одностайність провідних країн, які також є гарантами «Нормандського формату» та відіграють основну роль у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Франція, Німеччина, США та Великобританія виступили єдиним фронтом у намаганні протистояти російському агресору. І наскільки сильними будуть ці спроби, ми побачимо вже найближчим часом, зокрема й по тому, якою буде реакція на результати виборів Президента Російської Федерації на території окупованого українського Криму.

Головне завдання України зараз – не втратити шансу, а своїми ефективними діями максимально залучити світову спільноту для захисту власної незалежності, а також повернення Криму та припинення війни на Донбасі.