Візантійська практика Москви, або Чому Кремль погодився на обмін полоненими

Це візантійська практика – Москва готова домовлятися, але залишає за собою останнє слово. Обмін полоненими підносять країнам Заходу як знак наявності доброї волі в Росії. Зі свого боку Москва вимагатиме від України беззаперечного виконання політичної частини Мінських угод, а саме: ухвалення законів про амністію бойовиків, вибори в ОРДЛО і надання особливого статусу цим територіям.

27 грудня відбувся обмін полоненими між Україною і бойовиками з "ЛДНР". Україна погодилася передати 306 злочинців для звільнення з полону 74 українських заручників. За підсумками обміну до України повернулося 73 людини, на окуповані території Донбасу – 233.

Розблокуванням процесу обміну полоненими Кремль демонструє так званий жест доброї волі, натиснувши на підконтрольних йому ватажків бойовиків, а з іншого боку – залишає за собою право збільшити кількість полонених за рахунок цивільного населення. Водночас Кремль фактично нічого не втрачає, навпаки, демонструє свою начебто здатність домовлятися.

Це візантійська практика – Москва готова домовлятися, але залишає за собою останнє слово. Обмін полоненими підносять країнам Заходу як знак наявності доброї волі в Росії. Зі свого боку Москва вимагатиме від України беззаперечного виконання політичної частини Мінських угод, а саме: ухвалення законів про амністію бойовиків, вибори в ОРДЛО і надання особливого статусу цим територіям.

Показово, що офіційний Берлін уже встиг назвати обмін полоненими суттєвим кроком на шляху виконання Мінських угод. На думку глави МЗС ФРН Зігмара Габріеля, обмін є гуманітарним жестом перед Новим роком і православним Різдвом, і за цим кроком мають бути подальші кроки щодо реалізації Мінських угод.

Водночас хотів би нагадати, що у листопаді 2016 року в полоні у терористів перебувало 109–110 українців. Тоді процес обміну було штучно заблоковано Росією на цілий рік. За цей час кількість українських заручників бойовики штучно збільшили за рахунок цивільного населення до 170 осіб.

Нещодавно аналітичним відділом громадської ініціативи "Права справа" було оприлюднено інформацію, що в окупованому Луганську відбулася нарада у "міністерстві державної безпеки ЛНР", на якій порушували питання про збільшення кількості заручників за рахунок цивільного населення.

Голова СБУ Василь Грицак підтвердив, що протягом двох тижнів кількість заручників збільшилася із 158 до 170 осіб. Фактично нам повертають заручників, умовно кажучи, зокрема і тих, кого позбавили волі протягом останнього року.

Показовим є той факт, що серед українських заручників, звільнених із полону бойовиків, 32 військові і 41 цивільна особа. Отже, Росія буде постійно тиснути на Україну тим, що в заручниках залишається ще майже 100 полонених, якщо Київ не погодиться виконати умов Кремля.

Окрім того, обміном полоненими Росія підвищує суб'єктність кума Путіна, представника України у тристоронній контактній групі в Мінську Віктора Медведчука незадовго до початку президентської та парламентської кампаній.

Медведчук уже заявив про свій новий політичний проект, і не варто відкидати думку про те, що обмін полоненими є початком виборчої кампанії. Така собі піар-акція Медведчука: українцям посилають меседж, що є політик, який може домовитися із країною-окупантом не тільки про звільнення полонених, але і про припинення активної фази війни. Черговий небезпечний і багатоходовий план Москви.