Попри гучні заяви виконувачки обов’язків міністра Уляни Супрун про нечувані успіхи програми закупівлі ліків через міжнародні організації, популізм виплив нагору.
Найбільшою проблемою міжнародних закупівель є надзвичайно довга процедура. Зокрема, зараз вже пройшла більша частина 2017 року, а в Україну навіть не до кінця поставили ліки за 2016. Тут є і провина міністерства, яке сформувало замовлення тільки в грудні минулого року, так і компаній, які досі не поставили ліки. Хоча, саме завдяки ініціативам МОЗу, компанії-постачальники можуть собі дозволяти такі затримки. Наприкінці 2016 року з подачі псевдореформаторів МОЗу, уряд прийняв зміни до Постанови КМУ №117, збільшивши максимальний термін доставки препаратів по системі міжнародних закупівель з 12 до 18 місяців. І це при тому, що попереднє керівництво МОЗу хотіло навпаки скоротити терміни поставок до 3 місяців. Важко уявити, щоб чиновники, які працювали на благо людей, могли дозволити собі таке рішення. Хіба що вони стараються не для людей, а для компаній, що поставляють ці ліки.
Непрозорість проведення закупок, здійснення закупок не у виробників, а через посередників – наступне, чим нас порадило керівництво МОЗу. Взагалі, система міжнародних закупок впроваджувалась для того, щоб не купувати в посередників – це посилювало ймовірність корупції. Важко повірити, але керівництво МОЗу, не надає інформації про деталі проведення закупівель, мотивуючи це тим, що міжнародні організації не дозволяють відкривати доступ до цієї інформації.
Ціну на ліки ми теж не можемо контролювати. Виробники чи дистирбютори самі встановлюють ціни на ліки, що привозяться. А перевірити чи проконтролювати ціну МОЗ через непрофесійність, халатність, а може й через власну зацікавленість не може. Таким чином, проблема в тому, що замість українських дистрибюторів, які необґрунтовано збільшували ціни, тепер це роблять міжнародні дистрибютори.
Та ж сама ситуація з якістю. Скандали є не тільки в Україні. Вони також були в Африці, і Азії, куди компанії поставляли медикаменти. Тобто, компанії системно порушують договори, і не тільки з Україною. Але ми чомусь не відмовляємось від такої співпраці.
Більше того, деякі депутати сьогодні всерйоз замислюються про доцільність прийняття законопроектів зареєстрованих МОЗом. Звісно мова йде про людей без медичної освіти. Що ж стосується інших, то кредит довіри міністерству пропоную давати так само як і людям -одного разу облажався, тож довіри не заслуговуєш. Після “доступних ліків” МОЗ довіри не заслуговує.