Медична реформа: найбільше джерело фінансування – кишені українців?

На реформування системи охорони здоров’я у влади немає коштів. Їх вирішили знайти в кишенях українців

Щоб проводити якісні реформи, держава має виділяти достатню кількість коштів для цього. Без них жодна реформа, як гарно на папері вона не була б розписана, не запуститься.

От поки у нас є стара система охорони здоров’я, яка ще з радянських часів. Протягом всього часу незалежності ніхто не задумувався над тим, щоб проводити медичну реформу. Владні інститути були задоволені тою ситуацією, яка була. А якість української медицини щороку падала і падала. В певний момент очевидним стало, що далі так не можна. Вся медична галузь перебуває в надкритичній ситуації.

Зараз запит від суспільства про реформування галузі став настільки потужним, що не враховувати його влада більше не може. Тому владні органи одразу почали презентувати різні моделі реформування української медицини. А оскільки за всі попередні роки не було чіткої стратегії, то ці моделі мало враховують теперішню ситуацію. А вона така, що українська медицина перебуває в глибокому занепаді та без адекватного фінансування. Замість того, щоб збільшити фінансування, нам кажуть що коштів немає, тому необхідно вводити платну медицину та багато інших речей, які залишать пересічних українців без надії на допомогу.

Міністерство голосно заявляє, що гроші в медицині підуть не на лікарні, а за кожним пацієнтом. Але звідки вони візьмуться, якщо Уряд не виділяє достатніх для цього коштів. Натомість людям пропонують співоплату як вихід з ситуації. Влада перекладає фінансування медичної галузі на плечі самих пацієнтів.

Нам говорять про перехід на нові стандарти лікування, але для цього потрібні кошти. Додаткові кошти. Чимало коштів. Уряд вирішив їх отримати з кишень громадян.

Ми ризикуємо отримати колапс всієї медичної системи, бо влада не пропонує адекватної заміни старої моделі системи охорони здоров’я. Очевидно, що ми не зможемо різко перейти на нові стандарти ні в 2018, ні в 2019 роках. А відмова від старої системи відбувається вже зараз. І, на жаль, МОЗ не задумується, якою буде медицина в цей перехідний період. А ситуація така, що її взагалі не буде. Все за класикою жанру: «Мы старый мир разрушим, а затем будем думать как строить новый».