Законодавчий саботаж: як влада гальмує розвиток самоврядування

Складається враження, що українців виживають з їхньої землі свідомо і безкомпромісно. Це особливо помітно,коли зустрічаєшся з різними громадами,де Аграрна партія бере участь у виборах до ОТГ.

Тільки вдумайтесь, Україна вже на першому місці в Європі за кількістю людей із психічними захворюваннями і за відсотком самогубств. На другому місці за смертністю у світі. Це все - результат деградації управління країною і безправ’я людини та громади. Сьогодні, під час робочого візиту на Одещину, ми говорили про те, якими способами влада гальмує розвиток самоврядування, відбираючи у людей право на гідне життя. Один із них – законодавчий саботаж.

В Україні вже створено 614 об’єднаних територіальних громад. Самоврядування є колосальним шансом на краще життя для мільйонів людей. Однак у центральній владі не поспішають дати громадам інструменти для інтенсивного розвитку – передусім блокується низка необхідних законодавчих змін.

До кінця 2017 року в країні може бути вже близько 700 ОТГ, що об’єднають понад 3 тисячі місцевих рад (27,1% від загальної кількості місцевих рад,, що функціонували на 1 січня 2015 р.). Це – мільйони громадян, які воліють самостійно вирішувати свою долю і розвивати самоврядування. Чи готова їм у цьому допомагати центральна влада? Саме «завдяки» цій владі процес створення ОТГ все ще багато в чому спирається на неповну та недосконалу законодавчу базу.

Прогалини у законодавстві є різноманітні.

«Зависло» питання про передачу у розпорядження громад земель за межами населених пунктів. По суті, це питання спроможності громад, їхньої економічної самостійності. І воно не вирішується не просто так – за цим стоїть прагнення певних сил зберегти корупційні земельні схеми.

Законопроект №4355, який передає землі за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад і в розпорядження тих громад, які ще не об’єдналися, був ухвалений у першому читанні ще у минулому році і готовий до прийняття у другому читанні… Але Уряд ініціював розробку нового законопроекту щодо цього самого питання. Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що у старий документ внесено «багато зайвого».

Новий урядовий законопроект потрапив у Раду 18 вересня. Вже зареєстрований і альтернативний депутатський проект Закону на цю саму тему. Очевидно, що блукати між трьома документами можна значно довше. У тому й мета: заговорити проблему.

Відсутнє й оновлене законодавство про службу в органах місцевого самоврядування. Президент ветував нову редакцію закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» ще у березні. Депутати документ доопрацювали, але з червня з ним нічого не відбувається.

Відсутні і по-справжньому базові документи. Наприклад, спеціальний закон про адміністративно-територіальний устрій. Хоча, відповідно до Конституції України, це питання визначається виключно законом. Спроб прийняти такий закон було багато, але всі вони були невдалими. Чергова спроба була у минулому році: Мінрегіон підготував законопроект про засади адмінтерустрою та презентував його у вересні – більш ніж рік тому. Однак віз і нині там.

У прикінцевих положеннях Закону України «Про місцеве самоврядування» досі «тішать» око формулювання: «До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України у територіальних громадах, що складаються з жителів кількох населених пунктів, вибори(…) проводяться за нині діючим адміністративно-територіальним устроєм».

Сьогодні фактично відсутнє чітке врегулювання багатьох засадничих речей, критичних для місцевого самоврядування. І з ним центральна влада свідомо зволікає, намагаючись якомога далі відкласти появу справді сильних і самодостатніх громад. Хоча, як відомо, неможливо зупинити ідею, час якої настав.

Звісно, одних лише законів, навіть ідеально виписаних, буде замало. Майбутнє місцевого самоврядування, перш за все, залежить від тих людей, які стануть очільниками громад. Надважливо, щоб це були місцеві лідери, яких знають і поважають. Які по-справжньому розуміють місцеві проблеми, оскільки живуть і працюють у громадах. І головне – які нестимуть відповідальність за кожен свій крок. Тому ці вибори, навіть у нинішніх умовах, мають величезне значення.