Сімейна медицина на місцях: погляд очима лікаря

Через непродуману політику влади сімейна медицина є під загрозою

Нещодавно в рамках волонтерського проекту лікарів Інституту Серця відбувались відвідини містечка Малин Житомирської області. Лікарі обстежували кардіологічних хворих, але їхній звіт також висвічує більш глобальні проблеми української медицини.

Сімейні лікарі – одна з ключових речей урядової медичної реформи. В основному, саме завдяки сімейним лікарям гроші «мають іти за пацієнтом». Але через непродуману політику влади ще до старту ця політика приречена на провал.

Серед інших є дві головні проблеми, з якими стикаються сімейні лікарі в невеликих містечках. Вже звичним для української медицини є катастрофічний брак коштів. З нею гостро стикають сімейні лікарі, які мають надавати послуги первинної медицини пацієнтам. Але держава не сильно переживає за достатнє фінансування цього, тому сімейні лікарі, які зазвичай працюють на пів ставки, навіть не забезпечені бензином для вчасного реагування на медичні випадки.

Лікарів викликають додому за допомогою, а у них немає жодної копійки на бензин. Місцева влада, яка згідно урядової реформи теж мала б фінансувати медицину, розводить руки коли справа заходить за гроші, бо їх ніколи немає. Тому, зазвичай, мізерну зарплату, яку отримують лікарі, часто це лише половина ставки задля економії коштів, вони змушені витрачати на такі речі, як бензин. Бо іншого виходу немає. Інакше до пацієнтів вони потрапити не можуть.

У невеликих містечках як Малин лікарні розміщуються не так густо як у містах. Саме тому сімейні лікарі мають бути забезпечені як мінімум транспортом для пересування. Про яку сімейну медицину ми говоримо, коли влада не забезпечує їх цим мінімумом. Що говорити вже про ліки, які люди змушені купувати самі?

Згідно законопроекту від МОЗу кожен сімейний лікар на 1500 населення має бути забезпеченим двома медсестрами. Одна мала б працювати на дільниці, а інша з документами. Та цього теж немає. Виходить, що вся копітка робота припадає теж на лікарів, які мають виконувати і роботу своїх медсестер. Про те, що ця робота не оплачується – й мови немає.

Іншою важливою проблемою сімейної медицини є те, вторинна медицина з початком реформи відмежовується від неї. Коли люди стикаються з проблемами зі здоров’ям, дзвонять за номером «03». Тепер їм стали відповідати, щоб вони викликали сімейного лікаря.

Ось такі прекрасні реалії маємо зі стартом урядової псевдомедичної реформи.