Україна як тест для системи світової безпеки

Американський Центр всеохопного миру (CSP) на початку 2017 року нарахував 36 «гарячих точок» у світі. 13 країн мають затягнуті конфлікти, що тривають понад 10 років. На жаль, і війну на Сході України не вдалося задушити в зародку. 

Україна завжди була мирною країною. Ми – одна з країн-засновниць ООН. Ми пишалися тим, що після розпаду СРСР, протягом 23 років ми лишалися чи не єдиною країною пострадянського простору, на теренах якої не було жодного гарячого конфлікту. Українські миротворці у складі «блакитних шоломів» ООН сприяли встановленню миру у різних куточках світу – причому навіть після 2014 року, коли наша країна сама потерпала від зовнішньої агресії. Але головне: ми – країна, яка добровільно віддала третій за розмірами ядерний арсенал, отримавши взамін, як виявилося, примарні гарантії безпеки. 

Сьогодні для України і українців мир – головна цінність і найзаповітніша мрія. Неоголошена війна, що прийшла на наші землі, лише за офіційними даними вже забрала життя більше ніж 11 000 українців. 7% території країни окуповано. Втрачено 20% промислового потенціалу. Війна прийшла тоді, коли армія й спецслужби були знищені й деморалізовані зусиллями старого корумпованого режиму. 

Світ визнає, що сьогодні людство стоїть на межі нової Світової війни. За словами Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, загроза ядерного нападу зараз – на найвищому рівні з часів закінчення «холодної війни». Сумний досвід України – яка добровільно позбулася третього за розмірами ядерного потенціалу світу – підриває довіру до будь-яких гарантій безпеки, що могли б стати аргументом у переконанні країн до скорочення чи навіть відмови від ядерної зброї. Підкреслюю, що в цьому плані досвід України є значно більш показовим, ніж приклади Іраку або Лівії, які стали об’єктами нападу після скасування своїх ядерних проектів.

72-а сесія Генасамблеї ООН, яка проходить у Нью-Йорку, демонструє, що світ розуміє важливість захисту державного суверенітету країн сьогодні. І в цьому плані промова Дональда Трампа на сесії Генасамблеї, в якій американський президент говорить про необхідність відхиляти загрози суверенітету країн, від України до Південнокитайського моря, є позитивним сигналом для України. Так само, як і чітке окреслення розуміння загрози усій системі світової безпеки від дій країн, які підтримують терористів на Донбасі та в інших куточках світу, про що говорила прем’єр Великої Британії Тереза Мей. Та найбільш чітко з цього приводу висловився Еммануель Макрон, наголосивши на необхідності встановлення режиму справжнього припинення вогню та необхідності посилення консолідації зусиль усіх партнерів задля підтримки світового порядку та припинення конфлікту на Сході України.

Сьогодні Україна заслуговує консолідованої допомоги усього цивілізованого світу, адже бореться не лише за свою землю, а й за свободу та демократію у всьому світі. Лінія зіткнення на Сході України – це зараз фактично кордон між агресивною постімперською силою та цивілізованим західноєвропейським світом. 

Переговорний процес у Мінському форматі в його нинішньому вигляді себе фактично вичерпав і теж потребує оновлення. Необхідна активізація зовнішньополітичних зусиль для найшвидшого залучення миротворчої місії ООН задля встановлення миру на окупованій території Донбасу. Тут сподівання покладаємо саме на рішення Генасамблеї ООН, яке може бути прийняте більшістю складу національних делегацій. І те, наскільки ефективно ООН зможе зреагувати у цій ситуації – і стане тестом на життєздатність не тільки самої організації, але й усієї системи світової безпеки.