Пенсійна реформа – для кого вона? Для людей чи для влади?

Ірина Сисоєнко, народний депутат України, заступник голови комітету ВР України з питань охорони здоров’я

У останні сесійні дні депутати Верховної Ради України проголосували у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (реєстр. № 6614 ).

Після детального опрацювання тексту законопроекту одразу стає зрозумілим, що його суть анітрохи не відповідає назві. 

Тому, проаналізувавши усі можливі негативні наслідки, до яких може призвести прийняття цього законопроекту для наших громадян, я одразу подала свої поправки.

Так, мною подано поправку щодо зменшення необхідного страхового стажу для визначення права на призначення пенсії у солідарній системі та для встановлення мінімального розміру пенсії. 

Вона обґрунтовується тим, що запропонована тривалість необхідного страхового стажу 30 років для жінок і 35 років для чоловіків є завеликою не лише для визначення права на пенсію, а й для встановлення мінімального розміру пенсії. 

Реалізація цих положень може призвести до втрати права на пенсійне забезпечення для великої кількості громадян. 

Таке збільшення розміру необхідного страхового стажу фактично призведе до завуальованого підвищення пенсійного віку, а у деяких випадках означатиме фактичне скасування права на пенсійне забезпечення для багатьох.

Сьогодні громадяни нашої країни мають досить низький рівень доходів. Особливо гострою є ситуація з медичними працівниками. Тому ми розуміємо, що через фінансову неспроможність без працевлаштування, у переважній більшості випадків, люди не можуть сплатити страхові внески не з власної вини, а внаслідок неефективної державної політики.

Тоді чому за наслідки такої державної політики мають відповідати наші громадяни? Адже такі зміни значно погіршать їх пенсійне забезпечення.

За експертними оцінками, прогнозований коефіцієнт заміщення нинішніх працівників, які підуть на пенсію невдовзі після реформи, поступово зменшиться майже до 20% середньої заробітної плати в економіці. 

За відсутності компенсацій це посилить бідність серед пенсіонерів і зведе нанівець всі стимули для відтермінування виходу на пенсію.  

Окрім того, запропоноване зменшення пенсій нових пенсіонерів може призвести до порушення положень Конвенції № 102 Міжнародної Організації Праці, яку Україна ратифікувала у 2016 році. Положеннями цієї Конвенції передбачено, що пенсія за віком на момент виходу на пенсію рекомендується на рівні 40% заробітку працівника після 30 років стажу, який враховується для призначення пенсії. 

У разі збільшення страхового стажу для призначення пенсії, за прогнозними розрахунками Мінсоцполітики, новопризначені пенсійні виплати у 2018 році отримають лише 191,2 тис. осіб, що на 88,5 тис. осіб менше (близько 30%), ніж за умовами, що діють на сьогоднішній день. 

При цьому середній розмір новопризначеної пенсійної виплати становитиме 2083,92 гривні.

Як прогнозує Кабінет Міністрів України, у 2018 році вийдуть на пенсію 70% осіб, які досягли 60 років, у 2028 році ‒ 55% таких осіб, 40% осіб, які досягли 63 років, і 5% осіб, які досягли 65 років. 

Також, мною було подано поправку щодо необхідності підвищення величини оцінки страхового стажу з 1% до 1,35%.

Запропоноване у змінах до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%  призведе до загального зменшення розміру як пенсій, які будуть призначені після набрання чинності цим Законом, так і вже призначених пенсій, що не відповідає вимогам Конституції України, оскільки при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод громадян.

Недоцільність цієї пропозиції підтверджена Рекомендаціями парламентських слухань  від 7 червня 2017 року «Пріоритетність додержання страхових засад при реформуванні пенсійної системи», де зазначено, що внаслідок зміни формули розрахунку пенсії не отримають підвищення пенсії 5072,7 тис. пенсіонерів. 

Для цих більш як 5 млн. громадян розмір пенсії після перерахунку зменшиться, тому їм буде встановлена доплата до попереднього розміру пенсії, оскільки законодавство гарантує неможливість зменшення розміру призначеної пенсії. 

Проведення перерахунку не вирішить проблему диспропорцій у розмірах пенсій.  Майже 15% із 5,6 млн. пенсіонерів отримають «підвищену» пенсію менше, ніж на 100 гривень, що не є адекватним осучасненням пенсій за нинішніх умов. При цьому 5 млн. пенсіонерів (майже 42%) взагалі не отримають підвищену пенсію.

З усвідомленням наслідків прийняття законопроекту виникає справедливе запитання: а чи потрібна нам така реформа?

У разі прийняття цього законопроекту влада вирішить проблеми із дефіцитом бюджету, а громадяни…? Громадяни не отримають нічого.

Пенсійна реформа має бути для людей, має захищати їх інтереси. Інакше навіщо вона?

Тому я дуже сподіваюсь, що подані мною поправки будуть прийняті, до другого читання парламент все ж виправить помилки уряду з урахуванням всіх важливих доповнень і зауважень. І лише тоді народні депутати матимуть повне моральне право голосувати за прийняття пенсійної реформи!