Реформаторські імпровізації: влада губить мету реформ, хаотично їх реалізуючи

Ключові реформи у виконанні влади стали чимсь на зразок музичної імпровізації – «слухачі», тобто народ, експерти і навіть міжнародні кредитори, вже не можуть передбачити, чим усе закінчиться і коли.

Якщо перечитати Меморандум з МВФ, підписаний 2 березня цього року, стає зрозуміло, що він залишився маніфестом про реформаторські наміри, яким влада, як фіговим листком, прикриває свої хаотичні рішення. Структурні маяки не раз перенесено і порушено, а сутність реформ так і не пояснено тим, для кого вони власне і робляться – народу.

Тим більше, що в нинішньому випадку це стало практично неможливим. Ми бачимо, як стартові законопроекти, подані Урядом, у ході парламентського ухвалення міняють ключові позиції, обростають сотнями і тисячами нових суперечливих поправок. Чи хтось пам’ятає, що вони мали нести людям? Чи хтось у цьому владному оркестрі здатен тримати початкову мелодію? Чи хтось усвідомлює, заради чого задумувалася вся ця какофонія?

Найтаємничіша доля земельної реформи. У Меморандумі вона є, але Президент уже пообіцяв, що не буде її «витискати» з парламенту. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що її впровадження більше не є обов’язковою умовою отримання траншу від МВФ. Але в міністерстві агрополітики триває розробка відповідного законопроекту, про який, як про секретний план, ніхто ані пари з вуст…

А як щодо податкової реформи? У Меморандумі з МВФ влада зобов’язалася «посилити вимоги до режиму спрощеного оподаткування, який створює суттєву прогалину в нашій системі оподаткування, з 1 січня 2018 року».

Президент же у недавньому посланні до парламенту натякнув, що спрощену систему краще поки що не чіпати. То які справжні плани наших реформаторів? Податкова реформа звелася до блокування податкових накладних?

З реформуванням пенсійної системи все ще більш заплутано. Основний пенсійний законопроект уряду №6614 ухвалений у першому читанні. Перед другим читанням документ уже пройшов профільний комітет і, як і очікувалося, сильно змінився. У початковому варіанті передбачалося, що в 2018 році мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію за віком зросте з 15 до 25 років, а до 2028 року буде щорічно підвищуватись на 1 рік, і в результаті становитиме 35 років. Тепер же на сайті Кабміну повідомлено, що за фактом схвалення реформи профільним комітетом ВРУ мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію залишиться незмінним – 15 років. 

Стало відомо і про те, що в пенсійний законопроект буде внесено поправку від 60-ти народних депутатів щодо запровадження повноцінної трирівневої системи пенсійного забезпечення з 2019 року. Як це реалізовуватиме влада – абсолютно незрозуміло, оскільки уряд, розробляючи реформу, таких планів не мав!

Загалом комітет ВРУ з питань соціальної політики, занятості та пенсійного забезпечення на своєму засіданні 6 вересня опрацював 2151 поправку до урядового законопроекту про пенсійні реформу. Але порівняльних таблиць, які б демонстрували, в якому вигляді законопроект дійде до другого читання, на сайті Ради немає.

Реформа сфери охорони здоров’я – одна з найважливіших, оскільки її прямим завданням є припинення вимирання української нації. Чи бачать цю мету диригенти реформ у владі? Одною з головних складових медреформи є урядовий законопроект №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг, прийнятий за основу. При підготовці до другого читання депутати подали 886 поправок на 328 сторінках. В.о. міністра охорони здоров’я заявила, що депутати своїми поправками спотворили суть урядової реформи.

Основним каменем спотикання став принцип «співоплати послуг», який фактично впроваджував платну медицину всупереч Конституції (ст. 49). Так, у законопроекті уряду передбачено безкоштовне надання лише екстреної медичної допомоги, первинної та паліативної. Щодо інших медичних послуг пропонується застосувати спільну оплату клієнта і держави.

Урядовий варіант медичної реформи істотно погіршує становище українських громадян в умовах відсутності повноцінної системи страхової медицини. Що в результаті приймуть і які підходи переможуть у парламенті – відкрите питання. Крім того, для проведення такої реформи відсутні інфраструктурні та фінансові передумови.

Щодо сільської медицини, попри увагу Президента до цієї теми, її майбутнє залишається в тумані, а відповідні законопроекти лише розробляються.

Імпровізацію реформаторського «оркестру» влади складно назвати майстерною. Найгірше, що вона дезорієнтує самих пенсіонерів, медиків і пацієнтів, усіх платників податків, чиїми коштами жонглює  влада. В Уряді й парламенті повинні пам’ятати одну річ: недоладний і розбалансований оркестр, що видає какофонію за злагоджені дії, буде неминуче освистаний.