Про що промовчав Президент України

Сьогоднішнє послання Президента до Верховної Ради було добре підготовленим і драматично виконаним. Але справжньої відвертості, яка надає цінності будь-якому діалогу з суспільством – йому бракувало.

У картині реальності, яку змалював Президент за півтори години, лишилося багато білих плям. Про деякі з них варто згадати.

Президент говорив про успіх реформ, яких за останні три роки проведено більше, ніж за попередні 23 роки Незалежності. Але він замовчав те, що більшість реформаторських кроків влада насправді зробила під тиском міжнародної спільноти. Економічна криза в розграбованій державі несподівано виконала свою позитивну роль – в обмін на кредити «еліта» мусила запускати реформи, які в іншій ситуації саботувала би повним ходом.

Президент згадав про зубожіння і зневіру суспільства. Але промовчав про те, що постмайданна влада теж є винуватцем цих явищ, як і її попередниця, що майже в повному складі втекла в Росію.

Президент говорив про небезпеку олігархічних впливів у державі. Але не згадав, що сам є олігархом, власний бізнес якого в умовах війни і кризи росте, як на дріжджах. За кількістю компаній у своїй власності (близько 100) Президент посідає друге місце серед топ-бізнесменів країни.

Президент говорив про початок реальної боротьби з корупцією. Але замовчав те, що найвідомішими клієнтами незалежних антикорупційних органів стають люди з його ж команди, типу головного податківця Романа Насірова або нардепа від БПП Борислава Розенблата. А працівники й активісти антикорупційних інституцій та організацій потерпають від провокацій СБУ, підконтрольної Президенту.

Президент говорив про грамотну економічну політику уряду, яку він повністю підтримує. Але замовчав той факт, що ця політика призвела до знищення ефективної системи оподаткування головної галузі – аграрного сектору. АПК разом зі спецрежимом ПДВ уже втратив 50 млрд грн. обігових коштів. Тваринництво стало збитковим, а ціни на певні категорії продуктів харчування стрибнули вгору на 30% і більше. При цьому 42% виданих аграріям дотацій отримала компанія, одним із власників якої є радник Президента України.

Президент закликав і далі сприяти підприємництву і середньому класу. Але не сказав про те, що держава систематично створює їм нові й нові перепони. Якщо на початку року підприємці мали проблеми з поверненням ПДВ, то в останні місяці тисячі аграріїв, як і представники інших галузей економіки, зіткнулися з проблемою блокування податкових накладних.

Президент закликав парламент нарешті дати пропозиції щодо нового складу ЦВК. Але забув сказати, що старий склад засидівся у кріслах саме тому, що влада зацікавлена в такій виборчій комісії, яка існує в підвішеному стані і з сумнівною легітимністю.

Президент похвалився тим, що влада в умовах війни не пішла на звуження демократичних прав і свобод. Але він не сказав про те, що триває переслідування його опонентів – Андрія Садового та Міхеіла Саакашвілі. А одна з головних свобод – свобода слова – в Україні поступово наближається до стану, характерного для авторитаризму. Рейтингові ЗМІ перекочовують під контроль Банкової, а опозиціонерів, здатних критикувати дії влади і Президента зокрема, не допускають на ефіри.

Президент пообіцяв, що не буде «витискати» з парламенту земельну реформу, оскільки її не сприймає народ, бо громадську думку з цього питання сформували популісти. Насправді проблема зовсім в іншому: народ не може доручити таку надважливу реформу владі, якій не довіряє! А найвищим органам влади не довіряють від 70 до 80% людей в Україні. Крім того, те, що уряд пропонував під виглядом реформи, жодною реформою не є. Це була спроба відкрити дикий ринок землі надогоду великому капіталу і спекулянтам.

Президент оголосив, що нагородив загиблого розвідника Максима Шаповала званням Героя України. Але він забув згадати, що крім достойних людей, які борються за Україну, з рук Президента нагороди отримують і одіозні депутати, які свого часу голосували за диктаторські закони, і силовики, що «кошмарили» бізнес, зачищаючи ринок скрапленого газу під одного гравця, наслідком чого став раптовий стрибок цін на газове пальне.

Президент заявив, що для реформ залишився один рік, оскільки далі розпочнеться виборча кампанія-2019. Але змовчав про те, що кампанію зі свого обрання на другий термін він уже розпочав – пошук конфігурації, при якій він не програє президентські вибори 2019 року, триває повним ходом. Відповідно консолідуються силові, фінансові та інформаційні ресурси.

Президент анонсував чергові вибори до парламенту восени 2019 року. Але не згадав про свою обіцянку сприяти ухваленню нового прогресивного виборчого закону, який би покінчив із мажоритарною системою і гарантував вибори за відкритими списками.

Президент відзначив успішний хід децентралізації і збільшення бюджетів громад. Але не сказав про те, що на бюджети місцевих громад фактично повісили утримання соціальної сфери - шкіл і медичних закладів. Громади і далі не можуть розпоряджатися своїми земельними ресурсами і залишаються переважно економічно не самодостатніми.  

Президент не забув полякати українців підготовкою Росії до великої континентальної війни. Але він не згадав про внутрішню агресію, від якої вже не перший рік потерпає Україна. Це рейдерство, з яким влада не бореться, а часом йому навіть сприяє.