Як радянський рефлекс брехні ожив у наших урядовцях

Учорашній виступ прем’єр-міністра та першого віце-прем’єра України в ефірі одного з телеканалів – це якесь радянське дежавю.

Коли відстала економіка СРСР тріщала по швах, функціонери Політбюро так само годували людей з екранів історіями про захмарні здобутки. Здається, наша влада прекрасно успадкувала ці рефлекси брехні, не соромлячись власного народу.

Від Володимира Гройсмана і Степана Кубіва ми почули, як стрімко розвивається вітчизняне сільське господарство, як держава старанно підтримує українських фермерів, як зростає аграрний експорт та змінюється його якісна структура. Хочеться вірити у цю картинку. Але склалося враження, що вони розказували про сільське господарство якоїсь із європейських країн, а не про нас. Тому що в реальності українські аграрії виживають не завдяки, а всупереч діям влади, що системно їх грабує. А економіка перебуває в піке, якщо міряти її не в знецінених гривнях.

Реально відбулося знищення ефективної стимулюючої системи оподаткування АПК. Це призвело до того, що галузь, за експертними оцінками, втратила близько 50 млрд гривень.  Тваринництво стало просто збитковим.

На початку року аграрії мали проблеми з поверненням ПДВ. У лютому, після постанови Кабміну, Держказначейство почало гроші повертати, але дуже повільно – дехто з виробників чекав їх іще не один місяць.

Коли вдалося трохи врегулювати ці проблеми, почалися нові. Останні два місяці тисячі аграріїв, як і представники інших галузей економіки, зіткнулися з проблемою блокування податкових накладних. Вона викликана введенням у дію з 1 липня вкрай недосконалої Системи моніторингу оцінки ризиків, яка дає можливість призупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тільки за липень було заблоковано більш ніж 100 тисяч накладних на загальну суму у понад  1,25 млрд. гривень.

У серпні підприємців накрила нова хвиля блокувань ПН. І ситуація, судячи з усього, буде гіршою, ніж у липні. Лише за останній тиждень до Всеукраїнської Аграрної Ради з питань податків надійшло більше тисячі звернень аграріїв, які не можуть зареєструвати податкові накладні у ЄРПН. Без будь-яких пояснень з боку податківців. Під загрозою опинилася не тільки ритмічна робота агровиробників. Під ударом і їхні контрагенти. Зокрема, підприємці, які всупереч всьому намагаються розвивати в країні переробку.

Це і є докази того, що, за словами пана Кубіва, бізнесу стало «легше працювати»? Це і є прояви «формування агробізнесу в Україні», якими хвалиться прем’єр Гройсман?

В уряді не забувають хвалитися і розвитком переробки. Але ж сировинний експорт продовжує домінувати! За результатами першого півріччя поточного року, ключовою експортною товарною групою залишаються зернові культури – більш ніж 38% від загального аграрного експорту.

Про те, яке місце займає переробка, можна судити і з огляду на те, у які сектори найбільш активно йдуть інвестиції. Наприклад, станом на кінець 1-го кварталу цього року, в українському аграрному секторі реалізовувалися 304 інвестиційні проекти, з яких із переробкою сировини пов’язані лише 19 (6,3%). Решта переважно стосувалися аграрної інфраструктури для сировинного експорту.

Про потужну підтримку аграріїв державою і говорити смішно. По-перше, обсяги цієї підтримки у перерахунку на гектар приблизно у 80 разів менші, ніж у сусідніх країнах-членах ЄС. А нашим аграріям з європейськими колегами конкурувати треба.

По-друге, навіть ці крихти доходять до аграріїв дуже повільно. Станом на середину серпня з початку року сума виплат, отриманих у 2017 році, склала 1914,6 млн грн., - це лише 47,85% від передбачених програмою підтримки на 2017 рік 4 млрд грн. Тобто за вісім (!) місяців року аграрії отримали менш ніж половину запланованої суми.

По-третє, розподіл грошей на підтримку аграріїв здійснюється дуже цікавим чином. Більш ніж 800 млн. грн., або 42% з усіх уже виданих дотаційних грошей, опинилися не у малих чи середніх сільгоспвиробників, а у потужної Групи компаній «Миронівського хлібопродукту», якою володіє радник Президента України Юрій Косюк.

Особливий предмет гордості для прем'єра - експорт до ЄС: «Наш головний ринок – це Європейський Союз». Експорт взагалі, а аграрний експорт зокрема. Співробітництво у межах угоди про зону вільної торгівлі. А що насправді? Ще до закінчення першого півріччя тарифні квоти на поставку більшості видів аграрної продукції до ЄС Україна вже вичерпала. Так, зважаючи на серйозні негативні наслідки російської агресії для України, ЄС погодився надати нам додаткові преференції. Але, по-перше, додаткові тарифні квоти не такі вже й великі, а, по-друге, їх вступу в дію ще треба дочекатися.

Аргументи, що викривають маніпуляції уряду, можна множити. Тішить одне: віртуальна реальність, якою оперує влада, вже нікого не вводить в оману. Урядовців відверто освистують у студіях і на площах. Підмінити реальність телевізійною брехнею в ХХІ столітті неможливо – народ усе бачить і робить свої висновки.