Кіностудія МОЗ представляє

Водночас з проведенням політики небаченої економії на сфері охорони здоров’я, МОЗ розширює власний штат та ще й активно закуповує коштовні послуги з відео-монтажу.Чи дійсно на медицину немає грошей?

Не треба бути професійним оператором чи режисером, щоб розуміти, що якісний продакшин коштує відповідних грошей. Додайте до цього редакторів, піарників, штат помічників і купу всього іншого – приблизно так виглядає сьогодні список пріоритетів у фінансових операціях МОЗ.

Прикро це усвідомлювати, але за голослівними закликами МОЗу реформувати і змінювати медицину на краще стоять подвійні стандарти. Ми, мовляв, зробимо спеціалізовану медичну допомогу платною і скоротимо кількість ліжко-місць у лікарнях, але ви не хвилюйтесь вони й так нікому не потрібні, а завдяки нашим ідеям медична галузь буде самофінансуватися. Ну що ж, не все так сталося, як гадалося.

З самого початку призначення Супрун заступником міністра, а зрештою і виконувачем обов’язків у МОЗ відбувається вакансевий бум. Я регулярно наштовхуюсь на інформаційні повідомлення, що їм потрібні юристи, спеціалісти з комунікацій, з питань міжнародної діяльності та Євроінтеграції…короче з чого-завгодно, тільки не медицини.

Добре, думаю собі я, новий керівник, набирає нову команду, різне буває. Але відсутність запиту на професійних лікарів чи менеджерів у сфері охорони здоров’я мене все ж непокоїла.

Потім в Уляни Супрун з’явилася офіційна фейсбук-сторінка, на якій щоденно публікуються якісь оновлення. Згодом мережею почали гуляти дійсно якісно відзняті відео, на яких різні громадські активісти закликають підтримати медреформу. Ох і дорого ж це відзняти, подумав я. Якби це було так просто усі державні структури досі б мали таке серйозне медичне обличчя, як МОЗ, або точніше Супрун.

Ну, думаю, тепер-то українська медицина нарешті отримає гідне фінансування, якщо вже гроші на такі дрібниці, як піар очільника відомства знайшли. Але цього не відбулося.

Виявилося, що вся «геніальність» концепції мінохорониздоров’я щодо реформування медичної галузі звелася до банальної економії. Економії на лікарнях, лікарях, пацієнтах…Словом, на усіх, окрім самої Уляни Супрун, її медійної команди, усіх тих режисерів, редакторів і операторів, яких наймає МОЗ.

Якщо поглянути на розхвалену медичну реформу з цієї позиції, то не така вона вже й революційна. Якраз навпаки – черговий чиновник використовує владу для просування власної кандидатури. Тільки якщо інші політики до Супрун робили це за власний кошт, то вона дуже грамотно підключила державний бюджет.