Фортифікація борошна фолієвою кислотою: світовий досвід і потреби України

21 августа 2017, 15:02
Народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я
0
105
Фортифікація борошна фолієвою кислотою: світовий досвід і потреби України

Порушення, пов’язані з дефіцитом харчових нутрієнтів, є глобальною проблемою громадського здоров’я у багатьох країнах світу

Аліментарні порушення, пов’язані з дефіцитом харчових нутрієнтів, є глобальною проблемою громадського здоров’я у багатьох країнах світу. Дефіцит вітамінів та мікроелементів, необхідних для обміну речовин в організмі, негативно впливає на здоров’я мільйонів людей, цим самим знижуючи інтелектуальний та економічний потенціал нації. Численні дослідження довели, що від дефіциту найбільш важливих мікронутрієнтів (залізо, йод, фолієва кислота, вітамін А тощо) особливо страждають діти і жінки репродуктивного віку.

Розповсюдження дефіциту вітамінів і мінералів серед дітей та жінок вимагала здійснення широкомасштабних заходів з відновлення недостатньої кількості мікронутрієнтів. Тому у 1998 році рішенням Управління продовольства і медикаментів США (FDA) запроваджено обов’язкову фортифікацію (збагачення) борошна фолієвою кислотою. Наступними країнами, які почали збагачувати борошно фолієвою кислотою стали Канада та Чилі. На сьогоднішній день таких держав налічується більш як 60.

Сьогодні в Україні особливо актуальною є проблема вроджених вад розвитку, адже вона є однією із провідних причин малюкової смертності. На виникнення більшості вроджених вад у дітей впливають фактори навколишнього середовищ , зокрема, іонізуюча радіація, алкоголь, дефіцит вітамінів та мікроелементів.  За 2000- 2014 роки у Рівненській, Хмельницькій та Волинській областях зареєстровано 1199 випадків вроджених вад невральної трубки. Щонайменше 600 дітей із 1199 могли б  народитися  здоровими, якщо б їхні матері вживали фолієву кислоту впродовж 2-3 місяців до зачаття дитини.

В Україні норми потреб у вітамінах, зокрема і у фолієвій кислоті, встановлені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 272 від 18 листопада 1999 року «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії». У наказі написано, що добова норма фолієвої кислоти для чоловіків становить 250, а для жінок — 200 мкг на добу. Але ж це за умови достатньої кількості природнього фолату ви раціоні. А ми всі знаємо, що більшість населення в нашій країні не має змоги харчуватися раціонально. Вважаю, що наказ має бути переглянутим, адже йому вже 18 років.  

14 січня 20013 року МОЗ України видало наказ № 15  «Про затвердження Методичних рекомендацій для лікарів загальної практики - сімейної медицини з приводу консультування пацієнтів щодо основних засад здорового харчування», у якому написано: «Фолієва кислота. Являється вкрай важливим мікроелементом для еритропоезу. Крім того достатнє надходження фолату необхідно для попередження вроджених дефектів нервової трубки. Продовжує з’ясовуватись її значення для профілактики інших захворювань: 1. Дефіцит фолату асоціюється із зростанням ризику дефектів нервової трубки у новонароджених. Для зменшення цього ризику жінки дітородного віку повинні отримувати додатково до харчових джерел 400 мкг фолієвої кислоти щоденно. 2. Достатня кількість природнього фолату у дієті зумовлює зменшення ризику певних локалізацій раку, зокрема, раку ободової кишки». Тобто доза фолієвої кислоти на добу для жінок прописана вже вдвічі більша, ніж у Наказі №272.

 Але яким чином отримувати таку кількість фолієвої кислоти на добу? Фолієва кислота може потрапляти в організм з продуктами харчування, з прийманням таблетованих форм (синтетична фолієва кислота) і з вживанням фортифікованих (збагачених) продуктів харчування. 

В харчових продуктах (зелені листові овочі, зернові, бобові, деякі фрукти та печінка) фолієва кислота представлена у вигляді фолатів. Проте фолати нестійкі до теплової обробки, дії ультрафіолетових променів та повітря, близько 70 % фолатів втрачається при приготуванні їжі. Та до того ж, я вже зазначала, що значна кількість наших громадян не мають змоги харчуватися збалансовано.

Приймання препарату у вигляді таблеток таблеток, капсул (або суплементація) дає швидкий ефект, особливо для профілактики і лікування гіповітамінозів. Суплементацію фолієвою кислотою рекомендовано проводити жінкам до початку вагітності, оскільки дефекти розвитку нервової трубки розвиваються у ранніх термінах вагітності.  Але ж у більшості країн суплементація найдорожча і зазвичай найкоротша стратегія, її використовують переважно в групах ризику. Вживання препаратів фолієвої кислоти до настання вагітності не є ефективним  методом, оскільки ми всі знаємо, що майже половина вагітностей є незапланованими.

Тому зараз вже більше як у 60-ти країнах застосовується один із довготривалих та ефективних методів масової профілактики дефіциту фолієвої кислоти — фортифікація (збагачення) нею продуктів регулярного та масового вживання. У більшості країн, а саме  в США, Канаді, Чилі, Угорщині, Великій Британії та Франції борошно збагачують фолієвою кислотою — синтетичним аналогом природнього В9 як правило, із розрахунку 220 мкг на 100 г борошна, у Китаї фортифікують рис як продукт наймасовішого вживання.

Результати досліджень ефективності фортифікації є вражаючими: зростання рівня фолатів у сироватці крові, значне зниження частоти вроджених вад невральної трубки, поширеності фолієводефіцитної анемії та інсультів. За період 20 років завдяки фортифікації врятовано сотні тисяч людських життів.

А ще особливо підкреслюється той факт, що фортифікація борошна не відобразилася на ціні готового продукту. Тому я вважаю, що фортифікація борошна фолієвою кислотою — це соціально виправдана міра, яка не вимагає великих фінансових затрат. 

Я робитиму все можливе, аби у списку із 60 країн світу, які фортифікують борошно фолієвою кислотою, була і Україна , адже поширеність вроджених вад нервової трубки у нас в кілька разів перевищує показники інших Європейських держав. 

Для подолання епідемії ВНТ в нашій країні, ми маємо докласти усіх зусиль для негайної фортифікації борошна фолієвою кислотою. Уряд повинен сприяти процесу легітимізації фортифікації та створити регуляторний апарат для підтримки фортифікації мікронутрієнтами харчових продуктів. 

Але уряд має забезпечити освітню підтримку, моніторування процесу та аналіз ефективності, а виробники борошна в свою чергу забезпечити практичне виконання процесу збагачення борошна за допомогою високотехнологічного обладнання. Одночасно мусить бути проведена масштабна просвітницька кампанія для поширення знань серед населення про важливість та необхідність фортифікації для нашого здоров’я. Фортифікація борошна фолієвою кислотою зможе врятувати десятки дитячих життів, дати шанс повноцінно, не будучи прикованим до інвалідного візка, розвиватися сотням дітей, поліпшити стан здоров’я як дитячого, так і дорослого населення (зокрема знизити рівні фолієводефіцитної анемії, інсультів, деяких видів онкозахворювань). Ми не можемо залишатися байдужими!


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.