Під покривом медичної реформи МОЗ ховає нові корупційні схеми.

За допомогою Національного переліку лікарських засобів чиновники Міністерства збираються вчергове надурити українців.

Національний перелік лікарських засобів – одне з нововведень, яке пропонує Супрун зі своїми поплічниками в нашумілому законопроекті 6327. Виставляючи своєю заслугою факт, що за допомогою цього документу держава зможе контролювати ціноутворення на фармацевтичному ринку, вони забувають додати основне. Цей перелік вперше затвердив Кабінет Міністрів ще навесні 2009.

Окрім того, що наші псевдореформатори знову намагаються видати заслугу старого уряду за свою, роблять вони це вкрай непрофесійно. Величезною шкодою для суспільства можуть завершитися МОЗівські ініціативи, які відкидають нашу медицину приблизно на 30 років назад.

Справа полягає в тому, що документ було укладено спішно та некомпетентно, зкалькувавши вже застаріле 18 російськомовне видання переліку медикаментів від Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я. Так, відповідно до міністерського Нацпереліку, в українських медичних закладах неодмінно за рахунок бюджетних коштів мають бути закуплені препарати для лікування малярії чи африканських гельмінтозів. А от ліки від онкологічних, серцево-судинних захворювань, діабету, артритів, бронхіальної астми катастрофічно недопредставлені.

Іронічно, що представники Американської торгівельної палати нещадно розкритикували роботу своєї співгромадянки Супрун. Адже як можна було бездумно копіювати поради ВООЗ для відсталих країн Африки, де медицина подекуди знаходиться ще на рівні шаманства, та абсолютно ігнорувати ендемічні для України захворювання? Хоча ще пару таких реформ, і ми досягнемо африканського рівня медицини.

Про причини такого недбалого рішення МОЗу ми можемо лише гадати. Чи то непрофесійність завадила побачити різницю між африканським та українським контекстом. Чи то так спішили провести реформу. Або ж за обгорткою інновацій та подолання корупції ховаються нові оборудки.