Хто очолює сьогоднішню медреформу в Україні?

Чому настільки важливо, щоб переформатуванням національної системи охорони здоров’я займалися люди, яким довіряють українці.

Парадоксальна ситуація склалася в українській медичній системі. Вже 2 роки, як у нас немає Міністра охорони здоров’я. При цьому ж активно ведеться кампанія з просування міністерського проекту закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Тобто, як виявилося, для проведення такої ґрунтовної реформи очільник профільного Міністерства виявився абсолютно непотрібним. Численні заступники та заступниці справляються і так. Питання от тільки, наскільки ефективною є їхня робота та чи піде вона на користь громадян України.

З впевненістю можна стверджувати, що вже сьогодні суспільство нікому з представників МОЗ не довіряє. І не безпідставно. Глянути хоча б на особу виконувача обов’язків Міністра Уляну Супрун. Незважаючи на вдавану простоту та напускну браваду, ця жінка явно не переживає всім серцем за кінцевий результат свого витвору. Як бачимо, її не дуже займає питання здоров’я українців чи майбутнє нас, лікарів та решти медичних працівників. Вочевидь, для неї на кону стоять неймовірні суми коштів.

Дійсно, чого б то пані Супрун мала переживати за українців. Вона ж будь-якої миті може повернутися на свою Батьківщину (адже досі не поміняла американський паспорт на український, хоча вже давно сплили всі допустимі строки). Ситуація загострюється ще й через те, що до неї нема поваги і серед представників медичної спільноти. У неї ж навіть вищої медичної освіти нема, про яке ставлення тут можна говорити? Тим більше, враховуючи, наскільки постать в.о. Міністра закрита по відношенню до критики та пропозицій працівників галузі.

З позиції Супрун дуже вигідно звинувачувати всіх лікарів у хабарництві, а депутатів – у небажанні діяти. Але ж чому вся країна буде вимушена долати руйнівні наслідки її псевдореформи? Чому б просто не призначити на посаду Міністра людину, що розуміє український контекст, професійного лікаря, який має моральний авторитет та суспільну довіру? Навіщо нам «допомога західних експертів», за яку будуть платити здоров’ям наші діти?