Чому косметичні реформи влади знищують малий та середній бізнес?

Реванш корупціонерів - саме так журналісти охарактеризували систематичні перевірки представників малого та середнього бізнесу в Україні.

Минулого року Кабінет міністрів у рамках процесу дерегуляції скасував дію 367 регуляторних актів, що стосуються різних сфер ведення бізнесу в Україні. Однак, дерегуляція в результаті не принесла очікуваного облегшення підприємцям. А навпаки, нові вимоги до використання касових апаратів, посилення трудового законодавства та повноважень місцевої влади спровокувало нову хвилю перевірок контролюючих органів.

У той же час, на початку року вступив у дію Закон України №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який суттєво розширив діяльність контролюючих і перевіряючих органів. Тепер ревізори з фіскальної служби, Держслужби по питаннях праці, Державної архітектурно-будівельної інспекції та ін.. з перевірками  навідуються до підприємців все частіше. А на фоні космічно високих штрафів, навіть у добросовісного бізнесмена можна знайти порушення.

Чому інспекторам з Держпраці не спиться по ночам?

Сьогодні справжню стряску для підприємців роблять інспектори Державної служби по питаннях праці. Підвищення мінімалки до 3200 грн спровокувало систематичні перевірки на рахунок офіційного працевлаштування працівників та дотримання норм охорони праці.

Відповідно до постанови №295 Кабміну з квітня 2017 року представники держструктури можуть наглянути до підприємця з перевіркою без попередження, в тому числі вивчати документацію і опитувати працівників. До слова, з подібними перевірками приходять фіскали та представники місцевої влади.

Юристи наводять реальні приклади, як реформа запрацювала на практиці та інспектори прокручують махінації на кругленькі суми. Приміром, представники Держпраці приходять з перевірками у нічний час. Не потрапивши в офіс або у виробничі приміщення, ревізори інтерпретують це як не допуск до перевірки і виписують штрафи – 320 тис. грн., а кожен неофіційний працівник обходиться роботодавцю у 96 тис.грн.

І сьогодні імунітет можна купити!

Соцопитування підприємців підтверджують, що корупційний тиск в Україні продовжує бути надзвичайно високим і породжує це, вище вказані драконівські штрафи для роботодавців. Загроза отримати штраф у розмірі 96 тис. грн. або 320 тис. грн.  – інструмент у руках чиновників, це ще один привід для розвитку корупції, яким підприємці активно користуються.

Оскаржувати рішення контролюючих та перевіряючи органів у судах – справа тривала і часто безнадійна. Тож, підприємці йдуть в обхід законодавству і сплачують повз касу – відкупляються, мовляв, це дешевше і без зайвого стресу. Як з’ясувалося, українські інспектор не помічають порушення трудового законодавства за 10-30% офіційного штрафу, порушення захисту прав споживачів і порушення правил торгівлі – 30-50% офіційного штрафу.  Плата залежить від апетитів інспекторів та масштабів бізнесу.

На жаль, поки що немає причин вірити владі та її змінам на краще. Якщо 88% представників бізнесу відкрито говорять про високий рівень корупції, значить, як мінімум половина з них в різних ситуація зіткнулася з цією корупцією. Хтось платить офіційно, хтось відкуповується, а частина вимушені взагалі закритися.

Як боротися  з трендом 2017 року - хабарництвом?

По-перше, потрібно створити умови для того, щоб унеможливити прецедентів хабарництва. Для цього потрібні зміни на законодавчому рівні, далі – підзаконних актів та створення прозорої і справедливої судової системи.

Я вважаю, що закони повинні працювати для представників малого та середнього бізнесу, а не всіма можливими шляхами обмежувати та утискати діяльність підприємців. Нам потрібно у будь-який спосіб позбутися совкового мислення і ставлення до бізнесу й системи управління. Сьогоднішні косметичні реформи на основі вдалого піару – це утопічний шлях в минуле, процес заради процесу, який не має на меті побудувати стабільну, сильну економіку.

У демократичній правовій державі не може бути подібний дисбаланс, коли у бізнесі наводять лад виключно за допомогою драконівських штрафів та вимог, а народних обранців, суддів стимулюють до роботи високими зарплатами і преміями.