Скандальний закон «Про Конституційний Суд» підписано Президентом. Що далі?

13 липня 2017 року в другому читанні Верховна Рада ухвалила в цілому закон «Про Конституційний Суд України» за реєстраційним номером 6427-д.

Окрім врегулювання організації, повноважень та порядку діяльності Конституційного Суду України, закон «Про Конституційний Суд України» вносить зміни і до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Ця норма міститься в прикінцевих положеннях нової редакції закону «Про Конституційний Суд». Відповідні зміни внесено до законів «Про Регламент Верховної Ради» і «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини».

За новими правилами Уповноважений призначатиметься на посаду і звільнятиметься з посади за рішенням Верховної Ради України, ухваленим на підставі відкритого голосування більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Проте такому рішенню народних депутатів передувало обговорення озвученої депутатом Ольгою Черваковою поправки щодо збереження процедури таємного голосування за кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Керівники дев’яти громадських правозахисних організацій, зокрема міжнародної організації Amnesty International, Харківської правозахисної групи, Центру інформації про права людини, Центру громадянських свобод та ін. у відкритому зверненні закликали Президента Петра Порошенка не підписувати переданий із Верховної Ради законопроект «Про Конституційний Суд України», який передбачає відкрите голосування за кандидатуру омбудсмена, хоча 227 депутатів підтримали процедуру таємного голосування за омбудсмена.

«Попри те, що номер поправки був названий помилково, у тексті стенограми чітко зафіксована конкретна суть даної пропозиції. На голосуванні вона була підтримана 227 народними депутатами», – наголошують правозахисники.

За словами авторів звернення, одразу після розгляду цього питання інформація щодо результатів голосування була відображена на сайті Верховної Ради, але за кілька хвилин її замінили на іншу некоректну поправку, яка не відповідає суті озвученої пропозиції і за яку не проводилось голосування.

На думку правозахисників, «такі дії є спробою маніпуляції апаратом Верховної Ради України для подальшої фальсифікаціїї тексту ухваленого законопроекту і логічним продовженням закритих політичних торгів, які розпочалися довкола обрання нового Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з травня цього року. Адже процедура обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини взагалі не мала б розглядатися в рамках законопроекту про Конституційний Суд України», – про це йдеться у зверненні до Президента.

Також правозахисники нагадують, що зверталися до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія із закликом звернути увагу на ці маніпуляції, однак 19 липня отримали інформацію, що законопроект на підпис Президентові з формулюванням про зміну процедури голосування за кандидатів на посаду Уповноваженого з прав людини з таємного на відкрите. Й він підписав цей документ.

Серед парламентарів думки щодо легітимності цього закону розійшлися. Народним депутатам від партії «Батьківщина» таки вдалося зареєструвати проект постанови про скасування рішення Верховної Ради від 13 липня 2017 року щодо ухвалення в цілому закону «Про Конституційний Суд України». Автором цієї постанови є Альона Шкрум. «Ми домоглися реєстрації нашої постанови про скасування результатів голосування за закон про Конституційний Суд», – написала вона у Facebook.

Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Постанови ВРУ «Про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону «Про Конституційний Суд України», ухвалення цього рішення відбулося із грубими порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, а тому воно не може вважатися прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у передбачений Регламентом спосіб. Крім того, обговорення статей та пропозицій і поправок до них здійснювалось не в порядку нумерації в запропонованій комітетом редакції, а за попереднім записом суб’єктів законодавчої ініціативи, причому без дотримання послідовності їх викладу в тексті порівняльної таблиці, хоча попереднього рішення про відхилення від передбаченої Регламентом процедури не приймалось.

У ході обговорення депутатами неодноразово наголошувалось на тому, що законопроект містить численні помилки та неузгодженості в редакції, запропонованій комітетом до другого читання, – зазначає народний депутат України Альона Шкрум.

Постає питання: чому навколо цієї посади розгортається така запекла політична боротьба?

Однією з головних функцій омбудсмена у світі є контроль за діяльністю органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на їхні дії або посадових осіб, що призвели до порушення прав та свобод людини і громадянина. Характерною особливістю є незалежність інституції, що виявляється передусім у високому статусі посади Уповноваженого.

Останнім часом в Україні значення посади омбудсмена значно посилилось. Закон надає право невідкладного прийому його  Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами судів вищих інстанції, усіх державних органів та установ незалежно від форми власності. Він також має право на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій, звертатись до Конституційного Суду України, подавати позови до суду, проводити відповідні перевірки тощо.

Особливість Уповноваженого з прав людини полягає в тому, що він не належить до будь-якої з гілок у з унікальним статусом, тому актуальним лишається питання побудови механізмів взаємодії зі структурами влади та одночасного збереження його незалежного статусу.

Таким чином, посада Уповноваженого з прав людини наділена досить широким колом повноважень та при майстерній їх реалізації є беззаперечним активом для партії, від якої делегований кандидат.