Медична реформа – час приймати рішення

щодо опрацювання пропозицій до законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327

Засідання Робочої групи щодо опрацювання пропозицій до законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327 тривали протягомминулого тижня в активному режимі, проте, на жаль, не всі народні депутати – члени робочої групи приймали участь у її роботі.

До законопроекту було подано майже 900 поправок. 

Я особисто є автором найбільшої кількості поправок у Комітеті з питань охорони здоров’я, які за результатами роботи Робочої групи були погоджені. Розраховую, що їх так само підтримає Комітет та за них проголосує зал. Усі мої поправки – це конкретні пропозиції до законопроекту.

Отже, Також, у цьому законопроекті ми визначили, що перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, за які має оплатити держава буде називатись - програмою медичних гарантій медичного обслуговування населення. 

По цій програмі, буде платити 100 % держава за кожного громадянина в ту лікарню, яка надала допомогу цьому громадянину.  

Програма буде затверджуватись разом з тарифами щороку в Державному бюджеті України. Це означає, що всі  кошти, які є в Державному бюджеті, мають іти кожною копійкою на оплату медичних послуг та лікарських засобів громадянам. 

1. Питання "співоплати" в тому числі, моєю поправкою виключено із законопроекту.

Я була занепокоєна тим, що якби було б введено співоплату, то, наприклад, умовно за половину операції заплатила б держава, а решту коштів мав би оплатити пацієнт. А що робити, коли у пацієнта немає жодної копійки? Тому для мене, як для народного депутата, саме це питання було дуже важливим. Адже державні гарантії стосуються громадян, тому держава має стовідсотково гарантувати медичну допомогу на ту суму коштів, яка є в державному бюджеті на охорону здоров’я.

2. Не менш важливими були поправки по клінічних протоколах лікування. Я наполягла, щоб положення щодо застосування клінічних протоколів лікування залишилися без змін. Це було потрібно, аби не допустити, щоб лікарі лікували наших громадян згідно з клінічними настановами, які навіть не перекладені на українську мову або щодо яких затверджене лише посилання на джерело опублікування чи розміщення англійською мовою у базі даних або на веб-сторінці. 

До того ж, у всьому світі клінічні настанови не є обов’язковими. Вони можуть бути дуже авторитетними, рекомендуватись для використання міністерствами охорони здоров’я, але ніколи не затверджуються ними. Не є винятком існування декількох настанов з одного питання, розроблених різними авторитетними авторами. Було б дуже дивно, якби, скажімо, англійська настанова, необов’язкова для англійців, раптом стала обов’язковою для українців. До того ж, виходячи з положень законопроекту, вся відповідальність за наслідки такого лікування перекладалася на пацієнта. 

3. Урядовим законопроектом передбачалось оплачувати тільки екстрену, первинну та паліативну медичну допомогу, але ми відстояли, щоб за рахунок державних коштів оплачувалися крім того, ще вторинна та високоспеціалізована медична допомога, а також медична реабілітація. У тому числі, оплаті мають підлягати і пологи.

4. Щоб люди не хвилювалися, що з їхньою лікарнею не буде укладений договір і її не будуть фінансувати, ми передбачили повну заборону Національній службі здоров’я не укладати договори про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій з лікувальними закладами, які подали заяву про укладення такого договору та надають медичні послуги, передбачені цією програмою. Таким чином, місцеві лікарні, районні лікарні повинні мати такий договір, і всі громадяни зможуть одержувати медичну допомогу у тих закладах, в яких звикли обслуговуватись.

5. Для тих пацієнтів, які орієнтовані на сервіс і мають кошти платити, законопроектом надається можливість звертатись в приватні медичні заклади, але держава оплатить лише перелік, обсяг медичної допомоги, що є в державній програмі гарантій і за тарифом, який буде визначений однаковий для всіх лікарень, решту вартості між державним тарифом та вартістю медичних послуг приватного закладу має платити пацієнт самостійно.

6. Дуже важливим є затвердження норми, що органами місцевого самоврядування можуть прийматись і додатково оплачуватись, як "програми місцевих стимулів" надбавки до заробітньої плати медичним працівникам. 

Це засіб, втримати найкращих медичних працівників, створюючи  їм додаткові фінансові стимули за рахунок коштів месцевих бюджетів.

Окрім роботи з членами Робочої групи в Комітеті, я весь тиждень працювала з представниками Міністерства охорони здоров’я. Ця робота була досить конструктивною, тому зі своєї сторони, я зробила все можливе, аби цей законопроект був максимально якісний.

 Тепер в Комітеті багато чого буде залежати від депутатів, які не брали участі в засіданнях Робочої групи. Чи підтримають вони всі ті напрацювання, які були зроблені членами Робочої групи?

Дуже хвилююсь, але сподіваюсь, що законопроект матиме шанс вийти в зал на голосування вже в цей четвер і реформа охорони здоров’я таки буде проголосована.