Гройсман і зворотній відлік часу

У продовження теми

Історія із найбільшим цьогорічним прорахунком Уряду – нестачею коштів на виплату субсидій для оплати житлово-комунальних послуг – набуває нових барв. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман уже публічно пообіцяв, що ініціюватиме додатково 15 млрд. грн. на ці потреби, і проситиме парламент вирішити це питання уже в червні.

Було б дивно, якби колишній мер Вінниці і віце-прем’єр з питань житлово-комунального господарства не вловив того напруження, яке створює в повітрі відсутність гарячої води влітку і перспективи невивезеного сміття і віялових відключень електроенергії по всій країні уже восени.

Однак тепер «слово господарника» треба якось додержати. Володимир Борисович сам собі увімкнув зворотній відлік часу. Напередодні ймовірних осінніх виборів питання субсидій може стати одним із наріжних для оцінки дій не лише Уряду Гройсмана, але й усієї влади, включно із Президентом. Відтак злагодженість у відпрацюванні цього питання покаже, який порядок денний Кабмін сформує собі на осінь.

І тут може виникнути одразу декілька викликів.

15 мільярдів (а за підрахунками окремих депутатів – 30, а може й 50) десь потрібно знайти. Існує думка, що саме через відсутність джерел фінансування цього дефіциту Олександр Данилюк затягує із внесенням відповідного проекту закону на розгляд уряду. Якраз у четвер він заявив, що тільки проводитиме якісь звірки розміру субсидій із МВФ (!), потім визначатиме, чи дійсно цифра обґрунтована, проводитиме якісь розрахунки.

Тільки це ніяк не вирішує справу. І з кожним днем знижує шанси на внесення зрозумілого і прозорого документа в сесійну залу наступного тижня (він останній сесійний у червні).

Звісно, у нас були неодноразові випадки скликання позачергових, екстрених, надзвичайних та інших «особливих» засідань парламенту і з менш важливих питань, аніж замерзання країни в опалювальний сезон. Утім, кожен зайвий і незручний рух депутата, як відомо, це витрати тих чи інших аргументів. Тому внесення змін до бюджету «під купол» до початку наступного тижня – кревний інтерес прем’єра. Тим більше, що це дозволить перекинути м’яч на поле парламенту і з чистою совістю звинувачувати депутатів у холодних батареях мешканців України. 

Інше питання – чи не доведеться Гройсману восени шукати собі нового міністра фінансів? Адже жодне запропоноване рішення не задовольнить усіх учасників процесу. Комусь буде мало грошей. Комусь ввижатиметься корупція при їх розподілі. Хтось звинуватить уряд у надмірному податковому тиску чи увімкненні друкарського верстата. Весь негатив цього цугцвангу ляже на Олександра Данилюка і його демонізація є неминучою.

Не виключено, що він і сам не проти піти. Лишивши країну без міністра фінансів напередодні чергового бюджетного процесу.

Якщо ж кампанія буде повністю провалена, обіцянка не виконана і зміни не будуть внесені за два літніх сесійних тижня – восени доведеться оголошувати про надзвичайний стан в енергетиці. Не найкращий стартовий майданчик для нового політичного сезону.