7 опор для співпраці України і США

Україна та США стоять на порозі нового етапу в своїх взаєминах. У дипломатичних колах уже неофіційно анонсовано зустріч президентів Петра Порошенка і Дональда Трампа.

Гадаю, всі аналітики зараз міркують про те, який порядок денний може запропонувати Україна найсильнішій державі світу, щоб розвинути з нею партнерські зв’язки. У цьому порядку денному я бачу як мінімум 7 важливих пунктів.

Переговори президентів Трампа та Порошенка у Вашингтоні анонсовано вже на наступному тижні. Хоча ця інформація ще офіційно не підтверджена. Однак якщо вона виявиться реальністю, зустріч президентів України і США передуватиме зустрічі Трампа і Путіна, запланованій під час саміту G20 у Німеччині 7-8 липня. Україна в особі нашого президента може отримати шанс донести бачення формули нового партнерства до американського лідера та ключових осіб політикуму США.

Адміністрація Президента Дональда Трампа та Конгрес засвідчили, що визнають важливість стабільної України, підтримуючи санкції проти Росії. Учора переважною більшістю у 97 голосів «за» сенатори – і республіканці, і демократи – ухвалили акт, який передбачає не тільки збереження, але й суттєве розширення санкцій проти РФ у відповідь на порушення територіальної цілісності України, втручання у процес американських виборів та агресію у Сирії.

Але це не знімає з України обов’язків щодо донесення до своїх партнерів у США, чому саме їм варто підтримувати Україну і надалі. Політика США змінюється, переорієнтовується на вирішення багатьох внутрішніх проблем. І ми самі повинні наполегливо працювати для того, щоб Україна продовжувала залишатися у полі зору американського істеблішменту.

Щоб переконати Америку в тому, що допомога Україні – це вигідно, маємо низку аргументів. Я їх виклав у семи кроках.

По-перше, без України неможлива стабільність у Європі. Національні інтереси США значною мірою пов’язані зі стабільністю та добробутом на європейському континенті. Європа є одним із головних торговельних партнерів США. Але ще важливіше, що вона є безпековим партнером Сполучених Штатів, і зі Сходу її «прикриває» Україна. Тому стабільність у Європі неможлива без стабільності в Україні. Ігнорування чинника російської агресії проти нашої країни може спровокувати значні проблеми для Америки, коли під ударом опиняться союзники по НАТО.

По-друге, Україна може бути одним із найбільших партнерів США у питаннях глобальної продовольчої безпеки. За прогнозами, у наступні 4-5 років попит на продовольство у світі  зросте на 60-70%. Україна є другим після США найбільшим постачальником зернових на світові ринки. А може стати і надійним постачальником готових продуктів харчування. Посилення співпраці між нашими країнами в аграрній сфері, де Сполучені Штати є абсолютним лідером з точки зору ефективності технологій підвищення врожайності, могло б принести не лише значну обопільну фінансову вигоду, але й сприяти посиленню глобальної продовольчої безпеки.

По-третє, Україна може бути мобілізаційним фактором для НАТО. Минулого тижня Верховна Рада законодавчо затвердила прагнення України долучитися до Північноатлантичного альянсу. США уже є нашим головним партнером у процесі реформування ЗСУ до стандартів НАТО, надаючи велику військово-технічну та навчальну підтримку нашій армії. Крім того, збільшуючи обороноздатність нашої країни та сприяючи вирішенню конфлікту на Сході України, Сполучені Штати підтверджують власну надійність як гаранта безпеки своїх партнерів по НАТО. Насамперед – для країн Балтії та ЦСЄ, які також відчувають з боку Росії небезпеку своєму суверенітету й територіальній цілісності.

По-четверте, Україна може стати відповідальним учасником формату «НАТО+». І для України, і для США може бути вигідним створення самодостатнього оборонно-економічного союзу з країн Центрально-Східної та Північної Європи. Такий союз був би ефективним для захисту глобальних інтересів США при відносно невеликих затратах з боку Вашингтону на його підтримку. Крім безпекової функції (стримування Росії), він виконував би функцію контролю над енергетичними потоками з Росії у Європу. Таким чином, створюється сильний аргумент для паритетних взаємин, як із Росією, так і з ЄС.

По-п’яте, Україна вже зараз є відповідальним партнером США у європейському регіоні. Адже ми витрачаємо на безпеку та оборону більше, ніж більша частина країн-членів НАТО (5% ВВП). Сильна Україна навіть поза межами НАТО зменшує загрозу прямого воєнного конфлікту між США і Росією.

По-шосте, Україна готова виступати партнером американського бізнесу в енергетичний сфері. Однією з головних причин російської воєнної агресії проти України була спроба зупинити українсько-американські енергетичні проекти, пов’язані з видобутком вуглеводнів на шельфі Чорного моря, а також розробки сланцевого газу. За фаховими оцінками, таких покладів близько 7 трильйонів кубометрів. Поєднання технологій США та ресурсів України дозволило б суттєво ослабити позиції Росії на ринку вуглеводнів. Це завдання не варто скидати з рахунків.

Ще один напрямок співпраці в енергетичній сфері – енергетика атомна. В умовах військового конфлікту з Росією зберігається критична залежність від постачань ядерного палива з країни-агресора. США є єдиним альтернативним постачальником цього стратегічного ресурсу для нашої держави, проте їх частка і надалі залишається  значно меншою. Тому цей напрямок співпраці необхідно розвивати.

Окрім того, в Україні є великі родовища урану і торію. Власне виробництво готового ядерного пального у співпраці з компаніями США у реакторах нового покоління є дуже перспективним напрямком.

По-сьоме, Україна спроможна майже одноосібно позбавити США критичної титанової залежності від Росії. Мабуть, мало кому відомо в Сполучених Штатах, що Україна володіє одними з найбільших у світі розвіданих покладів титану. Титан – це важливий елемент літакобудування. Сьогодні до 60% потреби найбільших у світі продуцентів цивільної та бойової авіації у титановому прокаті забезпечує спільне американсько-російське підприємство «Ural Boeing Manufacturing», яке значною мірою постачається титановою сировиною з України. З огляду на значне охолодження відносин РФ і США – поглиблення співпраці у титановій сфері між Україною та Сполученими Штатами є дуже перспективним напрямком і дозволить підвищити рівні національної безпеки обох держав.

Отже, Україна має аргументи, щоб зацікавити США в подальшій співпраці. Однак, пропонуючи новий порядок денний на міжнародному рівні, слід пам’ятати, що він потребує належного внутрішнього фону. Професіоналізму влади. Реальних реформ і боротьби з корупцією в Україні!